Особлива – Сторінка 14 – Тільки для жінок

Коли свекор, сам того не розуміючи, розкрив секрет свого сина, невістка оторопіла. Дарія не могла повірити почутому. Вона дивилася на чоловіка й не розуміла — він жартує чи говорить серйозно.

За шість років до тієї розмови Дарія ще навіть не знала свого майбутнього чоловіка

– Мамо як ти можеш 15 тисяч, це що жарт такий? – Ні доню, в як ти хотіла, я витратила свій час, щодня годувала розважала, забирала дітей з садочка. – Мамо, але ж ти моя мама! Це ж твої онуки. Як ти можеш вимагати гроші? – Олена намагалася стримати сльози

У маленькому містечку на околиці Києва жила жінка на ім’я Олена. Їй було тридцять

У тебе тепер дві сім’ї — тоді й зарплату поділи навпіл, — спокійно сказала Лариса.

У тебе тепер дві сім’ї — тоді й зарплату поділи навпіл, — спокійно сказала

За день до ювілею Насті прийшло повідомлення з запрошенням та та маленьке уточнення в в дужках, три тисячі з людини! Тож вона прийшла до чоловіка, показала повідомлення та сказала: ” Костю то що получається, з нас двох гість тисяч. Я звісно розумію це твоя сестра, вибач я не піду, ну а ти як хочеш, і тільки за свій рахунок”

Настя сиділа за кухонним столом у своїй затишній квартирі в передмісті Львова, тримаючи в

Двері були прочинені. На дивані, де вони з Андрієм зазвичай дивилися фільми, сиділи двоє. Її чоловік у домашній футболці, і молода дівчина — дуже молода, зі світлим волоссям… у її халаті. У тому самому шовковому халаті кольору морської хвилі, який Андрій подарував Наталії на минулий Новий рік зі словами: «Ти в ньому як богиня». Тепер богинею була інша.

Потяг запізнювався на пів години. Наталія сиділа у купе й дивилася у вікно на

— Гарний будинок вийшов. Оформимо його на мою маму, — наполягав чоловік.

П’ять років тому Антон показав Марині ділянку за містом — шість соток серед беріз,

Андрій завжди бурчав: “Четверо – це вже забагато. Грошей ледь вистачає, а ти ще хочеш?” Але ж він любив дітей, правда? “Може, цього разу порадіє, – подумала Світлана. – Може, скаже, що це знак від Бога”

Світлана стояла біля вікна своєї маленької кухні, дивлячись на осінній дощ, що стукав по

— Техніку дорогу купуєш не його гроші, а у мого сина пустий холодильник!

Маргарита Вікторівна рідко заходила в гості до онуків, але час від часу все ж

Вислухавши чоловіка й дивлячись на його розгублений і винуватий вираз обличчя, Марина не знала, сміятися їй чи плакати. Вона була готова до чого завгодно, але Максим зміг її здивувати.

«Досить терпіти! Просто обери момент і поговори напряму!» — переконувала себе Марина, дивлячись у

— Якщо не можеш сам заробити, нехай батьки допомагають, — перебила вона, згадуючи слова Лізи. — І взагалі, я хочу, щоб ти зрозумів: я королева в цій сім’ї, і це не обговорюється. З самого початку треба було так сказати. Андрій поклав виделку і подивився на неї, ніби бачив уперше

Поліна сиділа за маленьким столиком у затишній кав’ярні “Аромат Мрії”, що ховалася в тихому