Квітневе сонце світило так лагідно, ніби обіцяло, що в цьому році бур’яни не ростимуть,
Сім років — це достатньо часу, щоб замінити всі клітини в організмі. Принаймні так
— Тамаро Володимирівно, давайте одразу на березі домовимося. Я в цьому домі не прислуга,
Холодний блиск обручки на пальці вже давно не нагадував Анні про кохання. Він нагадував
Стіни квартири, яка ще місяць тому здавалася затишним гніздечком, тепер дихали пусткою. Олена сиділа
Михайло сидів на терасі прибережного кафе, мружачись від сліпучого морського сонця. Поруч, у шезлонгу,
— Донька нехай з тобою живе, а я продовжуватиму аліменти отримувати… — Настю, май
Свекруха сміялася, що Марина «безквартирна». Тепер телефонує — просить кімнату в неї. Усе почалося
— Із сьогоднішнього дня моя мама живе з нами! Вона ж оплачує нашу квартиру,
— Ще раз полізеш у наше життя — не побачиш онука, — сказала я