Зимовий вітер глухо бився у шибки старої хрущовки, здіймаючи сухі сніжинки над порожнім двором.
Осінній вечір дихав холодом крізь прочинену кватирку, коли на кухонному столі знову спалахнув екран
На старій кухні пахло дешевим чорним чаєм і підгорілою цибулею. Ганна Іванівна стояла біля
— Валентино Петрівна, добрий вечір… Це Альона, — спокійним, але напруженим голосом відповіла я.
— Почекай… ти замовив будівельні матеріали і найняв бригаду? За які гроші, Вікторе?! На
— Коли мій чоловік вчергове заявив, що побутові справи та турботи про дім —
Осіння субота обіцяла бути затишною, теплою і світлою, якою буває тільки середина жовтня, коли
— Ну будь ласка, увійдіть у положення! Вона ж дівчина, їй лячно їхати поруч
— Альоно, вибач… я сам не розумію, як це сталося. Я зустрів її в
— Мамо, добрий день! Ми до тебе з чудовою новиною! — з порога вигукнув