Особлива – Сторінка 257 – Тільки для жінок

— Батько залишив нам великий родовий будинок, але з однією дивною, майже нездійсненною умовою: ми, три сестри, маємо прожити в ньому разом три місяці, жодного разу не посварившись і не виїжджаючи за межі міста. Але як це зробити, якщо старша сестра — сувора вчителька математики, середня — блогерка, а я — художниця з трьома котами та повною відсутністю дисципліни? Чи витримають стіни наші характери, чи будинок піде з молотка за борги?

— Батько залишив нам великий родовий будинок, але з однією дивною, майже нездійсненною умовою:

— Тьотю Валю, ріднесенька, тільки ви можете мене врятувати! Мені треба терміново закрити борг, інакше мене виселять на вулицю! Позичте гроші, які ви відкладали на ремонт даху… — Валеро, я тебе люблю, але твої борги ростуть швидше за мої кабачки. І чому ти приїхав просити допомоги на новенькому авто, якщо тобі нічим платити за хліб? Або ти кажеш правду, або я дістаю твого старого щоденника і дзвоню твоїй матері!

— Тьотю Валю, ріднесенька, тільки ви можете мене врятувати! Мені треба терміново закрити борг,

— Він не перевіряв, він маніпулює тобою навіть із звідти! — Олексій зірвав бутоньєрку з піджака й кинув її на підлогу. — Ти вибираєш дім, у якому ніхто не житиме, замість чоловіка, який стоїть перед тобою?

Ранок весілля мав пахнути півоніями та дорогим парфумом. Натомість у готельному номері нареченої пахло

– Вероніко, так я не зрозумів, тобі потрібен чоловік, батько для дитини та господар в домі? Якщо так, то закрий рота та мовчи про те і більше ніколи не згадую. На мою думку угода для тебе більше чим вигідна

Вероніка стояла біля вікна, стискаючи пальцями край холодного підвіконня. На кухні пахло свіжозавареною кавою,

— Ти, Степане, про совість мені не співай! Хто гроші на той дах щомісяця присилав? Хто бабі на ліки євро передавав, що ти за них собі нового тракторця прикупив? Не треба з себе мученика ліпити! — Тракторця?! — закричав Степан, аж жила на шиї надулася. — Та я ті твої євро бабі в руки віддавав, а вона їх під матрац ховала, казала: «Це Мар’яночці на весілля, бо вона там, бідна, серед чужих людей поневіряється». А я тут, як віл, у гною порпався. Сварка тривала але фінал став неочікуваним

Село Вишневий Кут заніміло, коли до воріт старої баби Палажки підкотив блискучий чорний позашляховик.

— Люсю, я терпіти не можу нашого сусіда знизу! Він каже, що ми тупаємо, як слони, хоча ми ходимо в м’яких капцях! І на підлозі у нас ковролін майже всюди – якраз для тепла та зменшення шуму. А сьогодні він прийшов зі сваркою, бо я нібито залила його антикварний рояль, хоча в мене вдома — жодної краплі! Він просто хоче вижити нас із квартири, щоб зробити там хостел?

— Люсю, я терпіти не можу нашого сусіда знизу! Він каже, що ми тупаємо,

— Мамо, знайомтеся, це Катя. Вона буде жити з нами. Вона сучасна, займається йогою, не їсть м’яса і вірить у силу кристалів». — «Синку, вона не йога, вона — стихійне лихо! Вона викинула мою чавунну сковорідку для млинців, бо на ній “негативна енергія предків”! Або вона, або мій фікус!

— Мамо, знайомтеся, це Катя. Вона буде жити з нами. Вона сучасна, займається йогою,

Чоловік категорично не хотів мати дітей. До того ж незабаром стало ясно, що він їй зраджує. З ким саме і де саме — вона не знала

В один момент Лариса зрозуміла, що їхнє розлучення з Олегом неминуче. Чоловік категорично не

Я повинна була, як і раніше, доглядати за тобою, щоб ти весь свій час витрачав на своїх коханок? Дитина тобі заважала і тому ти її до дитбудинку вирішив повернути?

Я повинна була, як і раніше, доглядати за тобою, щоб ти весь свій час

— Мамо, я тебе дуже люблю, але чому ти пересолила мій борщ, поки я була в магазині? І чому мої фіранки вже лежать у смітнику, бо вони “не пасують до кольору твоїх очей”? Ви приїхали в гості на тиждень, а поводишся так, ніби вже виписала мене з моєї ж квартири!

— Мамо, я тебе дуже люблю, але чому ти пересолила мій борщ, поки я