— До речі, я заночую у вас. Незручно так пізно їхати через все місто,
Ти – прочитана книга, Олено. Я кожну кому в тобі знаю, кожну виноску на
— Ну, Славко, ну здивував: від своєї частки спадщини відмовився. А мені тепер що
— Їй ви подарували плед, а мені? Навіщо мені цей букет? — заплющила очі
— Ти ж бачила, як він хліб у суп умокає? Прямо всією скоринкою туди
Січень того року був лютим. Мороз малював на шибках старого будинку химерні візерунки, які
— Вікторіє, ти все життя забирала в мене найкращі іграшки, увагу батьків, навіть мою
— Марку, я не розумію твоїх претензій. Ми з батьком дали вам сімдесят відсотків
— Слухай, Катю, може, варто кинути бухгалтерію й зайнятися власною справою? Твої прикраси, брошки,
— Катю, я кохаю іншу вже півтора року. Давай розлучимося, — приголомшив мене чоловік,