Марина стояла біля пам’ятника Сковороді, розглядаючи носок своєї виправленої туфлі. Вечірній Поділ шумів навколо,
За вікном мрячив типовий гамбурзький дощ, але у вітальні Олени було тепло й затишно.
— А ми до вас, у відпустку! — родичі з валізами приїхали на дачу
Перед весіллям Наталка навіть не здогадувалася, що в додачу до коханого чоловіка їй дістанеться
— Ну що, час їхати по матір, — з тугою в голосі промовив Віктор.
— Надія, ти на цінник дивилася? Це ж дві твої пенсії, і куди ти
— Люся, ти з глузду з’їхала — міняти двокімнатну квартиру на цей розвалений будиночок
— Мамо, та поклади ти нарешті ту ганчірку, світ не перевернеться від однієї немитої
— Та невже ти, мамо, не розумієш, що твій рецепт на десятьох жовтках —
Скляний стіл у вітальні здригнувся від того, як тато важко поставив на нього чашку