Особлива – Сторінка 318 – Тільки для жінок

Ох і пізно Наталя зрозуміла, що в цьому житті і справді кожен сам за себе

Наталя сиділа на старому дерев’яному ганку свого маленького будинку на околиці села, дивлячись, як

– Мамо чому ти не хочеш у нас довше посидіти- питала Настя але Віра Павлівна відмовлялася казати причину але одного дня все ж вирішила зізнатися. – Коли ви цю квартиру купили, я… заздрила. Ось чесно кажу. Сиджу тут, дивлюся на ці стелі високі, на теплу підлогу — і думаю: чому в мене такого не було? Чому я все життя в холоді, в бідності? Потім сама себе картала: ” Та ну, радій за дітей!” Але заздрість не йшла

Настя стояла на порозі своєї трикімнатної квартири на Оболоні, тримаючи в руках чашку з

Твої гроші — наші мрії, сестричко! — він розсміявся, ніби це був жарт, але в очах було серйозно

У маленькому містечку на Полтавщині, де вулиці влітку пахнуть липою, а взимку — димом

Чоловік вирішив розлучитися з дружиною й піти жити до коханки. Він все зробив, щоб Наталію звільнили з роботи й виселили з орендованої квартири, а все для того, аби їхня донька Ольга залишилася з татом та його коханкою. Для чого це потрібно чоловіку?

Щасливе життя Наталії розбилося в той самий день, коли Роман заявив, що вони розлучаються.

Коханка купалася в золоті, поки діти її “ухажора” ходили в дірявому взутті і одягалися в секонді, але життя її гарно навчило як лізти в чужу сімʼю

Це була звичайна середа, день зарплати. Олена чекала на повідомлення про зарахування грошей на

— Знаєш, зараз мене лякаєш ти, — роздратовано сказала свекруха. — І я, і Андрій хочемо Артему тільки добра. Невже не розумієш, що у твого сина такий вік? Зараз змінюється поведінка. І менше за всіх тут винуватий Андрій В’ячеславович.

— Знаєш, зараз мене лякаєш ти, — роздратовано сказала свекруха. — І я, і

– Та щоб вам ця квартира боком вийшла- сказала з обуренням сама до себе Надія, яку не запросили на новосілля а просто вислали листівку та рецепт салату. А як дізналася причину, то взагалі дар мови втратила

Надія сиділа на старому кухонному табуреті, тримаючи в руках яскраву листівку з фотографією новенької

— Та кому ти потрібна-то будеш, окрім нього? — зірвалася на вереск свекруха. — Горда яка знайшлася

Якби Марина знала, що цей щедрий жест стане початком кінця її колишнього життя, вона

Іра важко зітхнула. Новий рік доведеться зустрічати в гуртожитку. Останній екзамен призначили на 30 грудня. Вона просто не встигне доїхати додому. І, як на лихо, здавати доведеться у самого неприємного викладача курсу. Одногрупники жартома називають його Дундук.

Іра важко зітхнула. Новий рік доведеться зустрічати в гуртожитку. Останній екзамен призначили на 30

— Привіт, мамо. Я на дачі, у мене все добре. Ма, ти вчора в мене на дачі була? — Ні. Ми ж не домовлялися. Що трапилося? Я по твоєму голосу чую. Обікрали? У тебе там же брати нічого.

— Господи, мені тридцять вісім років, живу сама самісінька, — змовкнувши на мить, Надія