«Тобі б жінку м’якшу», — шепотіла подруга моєму чоловіку. Я почула і допомогла їм
— Машину я мамі подарував! Неважно, що ти на неї збирала — кинув чоловік
Вони були разом три роки. Для сучасного світу — це майже вічність. Їх звали
— Марино, ти не могла б… ну, не вип’ячувати все це? — Степан стояв
— Ти кажеш, що я все роблю “неправильно” і “не за стандартами”? Але на
Дощ того дня лив так, ніби саме небо намагалося змити залишки минулого. Андрій та
Марині було двадцять сім, коли вона стояла перед дзеркалом у сукні кольору слонової кістки.
— Ти кажеш, що це “тимчасові труднощі” і я маю потерпіти? Я терплю твій
— Ви казали, що забираєте мене, бо любите? Ні, дітки, ви просто шукали безкоштовну
— Ти кажеш, що в тебе депресія і тобі треба простір? А в мене,