— Зі Свєткою не вийшло, розійшлися. Можливо, мені повернутися? — нагулявся чоловік.
— Зі Свєткою не вийшло, розійшлися. Можливо, мені повернутися? — нагулявся чоловік. — Ти
Саме сусід підказав мені, що хату варто не просто тримати, а вкладати у неї гроші, зробити ремонт. «Ти вкладеш кілька тисяч гривень, а продаси дорожче, — підморгував він, — а кузини обійдуться. Я всміхалася: саме так і хотіла.
Саме сусід підказав мені, що хату варто не просто тримати, а вкладати у неї
Твоя мама подарувала мені квартиру за двісті тисяч доларів, але я повернула її назад, — сказала я чоловікові, і він уперше став на мій бік
Твоя мама подарувала мені квартиру за двісті тисяч доларів, але я повернула її назад,
-Пустиш доню погрітися? а то я з самого ранку вже в ЖЕКу була, а надворі такий мороз, що аж зуби зводить.- Ні- відповіла Оксана. Я на роботу вже йду а вдома більше нікого немає, то ж сама розумієш Я не можу залишити у квартирі чужу людину. – Чужу людину? – здивувалася Світлана.- Так мамо, чужу- відповіла ствердно донька
Мороз був такий, що повітря ніби склом дзвенить. Світлана Петрівна стояла на майданчику п’ятого
— Віддав мою премію сестрі — от до неї й переїдеш, — не витримала дружина.
— Віддав мою премію сестрі — от до неї й переїдеш, — не витримала
Дві рідні сестри, яким бабуся залишила у спадщину хату, після проголошення заповіту уже не розмовляють шість років
«Моя половина — це 50 %. Я хочу або свою частку грошима, або щоб
— Скажи Галі, що зарплату скоротили, — підслухала розмову чоловіка та свекрухи…
— Скажи Галі, що зарплату скоротили, — підслухала розмову чоловіка та свекрухи… Галина ніколи
Свої гроші я ні на що витрачати не збираюся! Тож навіть не починай цю розмову! Як заробиш – то і купиш собі чоботи — одразу ж напружився
— У нас зараз не дуже з грошима, так, Васю? — запитала Анна свого
«Я вирішив, що твій ювілей святкувати не будемо. Дорого», — оголосив чоловік. А через годину він переказав 50 тисяч гривень сестрі на шубу
«Я вирішив, що твій ювілей святкувати не будемо. Дорого», — оголосив чоловік. А через
” Сину ви ще дітей будете мати, а мені Максимка залиште”. На що син з невісткою в один голос відповіли: ” Та що ви з глузду з’їхали, як залишити, він же наш первісток, перша довгождана дитина”
— Оце так приїхали! — закричала Віра Степанівна ще з порога, щойно почула скрип

You cannot copy content of this page