Особлива – Сторінка 418 – Тільки для жінок

От телефон. Ця штука зруйнувала його життя. А може, не телефон? Може, він сам? Сергій заплющив очі — і несподівано згадав Марину. Як вона стояла, коли він ішов. Не плакала, не благала, просто відпустила. І від того стало ще важче.

Марина зітхнула й налила собі чаю. Вона вже звикла вечеряти сама, дивлячись на екран

Тамара Степанівна не розуміла, чи її новий сусід жартував чи справді серйозно говорив? А вона ж то ніби й не проти б була, треба чоловіка біля хати

Тамара Степанівна стояла біля паркану свого маленького будинку в тихому передмісті Львова, поливаючи квіти

– Чуєш Ірино, родичі мої їдуть з села, дивись щоб стіл ломився від страв і м’ясного було побільше. Не як минулого разу, коли ти навіть не привіталася- з докором буркнув чоловік. Цікаво, як же цього разу пройде зустріч?

Ірина стояла біля кухонного вікна, дивлячись на осінній дощ, що барабанив по даху їхнього

— А навіщо тобі це? Квартиру купували мої батьки, вона належить мамі й мені. Прописувати тебе не хочу — а що як колись розійдемося, тоді проблем не оберешся. І взагалі, мама проти. Сказала: «Ось купите власне житло — тоді прописуй кого хочеш, а в це — ні».

— Ми з тобою одружені, але ти зареєстрований у Києві, а я — у

Подарувала квартиру синові, а через рік залишилася без даху над головою

Валентина Миколаївна жила разом із сином Антоном. Після того як батька не стало, син

У порівнянні з Вірою Ольга здавалася надто м’якою й довірливою. Вона теж мала другий шлюб, але ні на що не претендувала. Жила собі, як живеться. Ще й свекруху доглядала. Напевно, сильно любила свого другого чоловіка

Сергій відкрив валізу — і під светрами та джинсами побачив речі, яких там бути

– Любі мої дітки, після весілля ви ж звісно гроші маєте. А мені ай як потрібна допомога, сусідка ж моя Ліля, купила путівку в санаторій, а ми з Дмитром хіба гірші? Та й ви, не хочете щоб ми батьки ваші трішки відпочили?

Не прийшло і тижня як молода свекруха прийшла до молодих на квартиру в гості

Мати відмовляла її не шукати батька. Вона знайшла — і зрозуміла, що деякі таємниці краще не відкривати.

У Іри ніколи не було батька. Не те щоб вона почувалася самотньою — мама

— Ну що, дружино, з завтрашнього дня у тебе нічого немає, — радісно повідомив Анатолій.

— Я подаю на розлучення. І не чекай поблажок — я все передбачив. Квартира

Жити зі свекрухою виявилося цілком терпимо. Так, інколи Любов Сергіївна дозволяла собі непрошені поради — про те, який прикорм краще давати Денискові, як його одягати на вулицю чи що приготувати на вечерю. Але Світлана сприймала це спокійно, бувши вдячною свекрусі за дах над головою.

— Останні гроші віддали за квартиру, — зітхнула Світлана. — А ще ж Денисові