Особлива – Сторінка 5 – Тільки для жінок

— Анатолію, цей шматок бекону дивиться на тебе так, ніби він — твоя остання помилка в житті. Твій холестерин вже не просто стукає в двері, він вибиває їх ногою! У моєму домі панують броколі, смузі з руколи та духовне очищення. Або ти приймаєш мій детокс-план, або твій організм оголошує тобі забастовку

— Анатолію, цей шматок бекону дивиться на тебе так, ніби він — твоя остання

— Ти все мені брехала! Я припиняю наше листування. Дуже розчарувався у жінках. Як ти могла стільки часу прикидатися, брехати? Я хотів на тобі одружитися, а ти все перекреслила. Неможливо було почати сімейне життя з брехні й недовіри. Прощавай. Не пиши мені більше. Не відповім. Твій колишній джентльмен.

— Ти все мені брехала! Я припиняю наше листування. Дуже розчарувався у жінках. Як

— Знаєте, — прошепотіла Софія, притискаючись до плеча мами, — я раніше думала, що затишок — це коли працює камін і горить гірлянда. А виявилося, що затишок — це коли ми всі дихаємо в один такт у цій темряві. Тепер кожен знав свою роль у цьому «темному театрі», хоча без дрібних сутичок все одно не обходилося

Вечір у спальному районі міста тепер починається не з новин по телевізору, а з

— Катю, ти виглядаєш так, ніби втекла з маскараду для невдах. Ці ланцюги, це синє волосся… Хіба я для того сорок років викладала українську словесність, щоб моя онука писала з помилками навіть на власних стінах? У цьому домі діють правила: дисципліна, класика і ніякого самовираження через деструктив.

— Катю, ти виглядаєш так, ніби втекла з маскараду для невдах. Ці ланцюги, це

Після того, як чоловіка Тетяни не стало, минуло всього лише два місяці, коли на її порозі з’явилася гарна жінка років п’ятдесяти. Вона заявила, що має дитину від її Марка й буде претендувати на його майно. Проте подальша розмова була несподіваною для коханки і вона поспішила піти

Після того, як чоловіка Тетяни не стало, минуло всього лише два місяці, коли на

-Ти невдячна сестра! Батько затиснув вуха руками. — Катерина вже ледь не плакала.— Доки не навчитеся розмовляти як сестри, а не як торгові перекупки на базарі, ніякого весілля не буде. Ні першій, ні другій, сказав батько

У селі, де традиції ще мали вагу, жила родина Мельників. Були в них дві

— Тату, ну ти подивись на цей мотлох. Двадцять перше століття, люди в космос туристами літають, а в нас тут половину кухні в цеглі. Вона ж світу білого не дає, це глиба. Давай поставимо сучасне опалення і буде тобі щастя. Не будеш більше дрова колоти й тягати. А місця звільниться, хоч танцюй.

— Тату, ну ти подивись на цей мотлох. Двадцять перше століття, люди в космос

— Оленько, ну ти ж розумна жінка. Давай без цих міщанських сліз. Чоловікові в 50 потрібен свіжий вітер, а не протяг з кватирки. Розумієш? Я ж не пропоную розлучення. Ми з тобою рідні люди, тил, фундамент. А Аліса? Аліса це так — для натхнення. Свято, яке завжди зі мною.

— Оленько, ну ти ж розумна жінка. Давай без цих міщанських сліз. Чоловікові в

— Та звідки тут чоловічий одяг п’ятдесят шостого розміру? — я відскочила від розкритої валізи, ніби там звилася змія. Валіза ззовні була нібито моя, але всередині лежали чужі речі.

— Та звідки тут чоловічий одяг п’ятдесят шостого розміру? — я відскочила від розкритої

“Ти за копійку в церкві перднеш”— Ти просто хочеш вигребти все до останньої нитки! — Ти ще шибки вилижи на прощання! Поділ майна не так має бути! — А ми за них мало не поубвали одна одну

Галина сіла на край ліжка і закрила обличчя руками. — Він мріяв про ці