Особлива – Сторінка 594 – Тільки для жінок

— Слухайте, я плачу податки, я купив цю квартиру за власні гроші і я маю право свердлити тоді, коли мені дозволяє закон! А закон дозволяє з 8.00 до 22.00. Якщо ваші вуха занадто ніжні — купіть собі беруші! І малому своєму їх вдягніть! Або нехай звикає, що цей світ жорстокий. І ніхто, крім люблячої матусі, не буде з ним панькатися!

— Слухайте, я плачу податки, я купив цю квартиру за власні гроші і я

Їй захотілося відкрити стару папку з документами на квартиру, ніби перевірити, чи справді вона тут господиня, чи її вже тихо переписали на когось

— Я кажу, продамо і візьмемо меншу. Годі впитарися, — кинув Стас так, ніби

— Ця дівчина приїхала з глушини, щоб знайти тепле містечко. Я таких бачила. Їм потрібна квартира й зарплата, а не ти. Вона використовує тебе!

— Оленко, мила, передай мені, будь ласка, серветки. Тільки акуратно, а то вчора ти

— Ви бачите в них лише сморід і проблему, а я бачу душі, які зрадив цей жорстокий світ! Кожна ця кішка — це моє розбите серце, і я не дам вам їх розтоптати!

— Ви бачите в них лише сморід і проблему, а я бачу душі, які

— Весілля не буде, — сказала Леся одразу після знайомства з батьками нареченого. «Стільки пафосу, що аж нудить». Дівчина почувалася ображеною. Вона й подумати не могла, що все закінчиться саме так, адже початок був наче з казки.

— Весілля не буде, — сказала Леся одразу після знайомства з батьками нареченого. «Стільки

«Ви бачите цю білу серветку, Маргарито? Це не просто папір, це акт капітуляції вашої так званої “естетики” перед законами фізики та елементарною гігієною!» —

«Ви бачите цю білу серветку, Маргарито? Це не просто папір, це акт капітуляції вашої

— Я дружина Васі, правда ми ніколи не були розписані, — сказала жінка у телефон, ніби пояснювала щось дуже просте. — Передайте йому, будь ласка, щоб забрав свої речі. Вони тут мені непотрібні. Я стояла ошелешена, адже була одружена з Васею 16 років.

— Я дружина Васі, правда ми ніколи не були розписані, — сказала жінка у

— Спиш, корова гладка? — прошепотіла Настя з азартом. — Спи, спи, а я вже картопельку прогріла. Настя витягла свій таємний козир — ящики з пророщеною картоплею, яку вона тримала в хаті під ліжком, через що її дід Петро цілий місяць спав на дивані в кухні, бо «тхне землею і підвалом».

Це була не просто весна. Це був початок чергової щорічної «Великої Городньої Битви», яка

— У неї ж діти! Тож усе справедливо. Поверни нашу квартиру, — безапеляційно заявила мати.

— У неї ж діти! Тож усе справедливо. Поверни нашу квартиру, — безапеляційно заявила

Тамара Сергіївна подарувала онуку гроші на новий телефон на День народження. Проте колишня невістка витратила їх на продукти.

Тамара Сергіївна подарувала онуку гроші на новий телефон на День народження. Проте колишня невістка