Особлива – Сторінка 615 – Тільки для жінок

— Ви дивитеся на ці стіни й бачите лише квадратні метри та ринкову вартість? Який сором! Я тридцять років грала кохання на сцені, щоб у власному домі побачити цю нікчемну драму про жадібність! Ви хочете розділити цей будинок? Добре! Але пам’ятайте: коли ви розділите це гніздо навпіл, ви розділите моє серце. І я обіцяю вам — якщо ви не навчитеся бути братами, я перетворю цей фінал на таку трагедію, що вам і не снилася!

— Ви дивитеся на ці стіни й бачите лише квадратні метри та ринкову вартість?

— Ти мені простирадла крохмальні плямиш, артистка театрів! — кричала Ганна через паркан. — А ви, Ганно Петрівно, душите мою естетику своїм запахом гною та вередливістю! — відповідала Софія, поправляючи солом’яний капелюшок.

— Ти мені простирадла крохмальні плямиш, артистка театрів! — кричала Ганна через паркан. —

— Мамо, це остання агенція в місті! — вигукнув Ігор, стоячи посеред розкішної вітальні. — Якщо ти й цю виженеш, я здам тебе в приватний пансіонат. У мене немає часу на твої капризи!

— Мамо, це остання агенція в місті! — вигукнув Ігор, стоячи посеред розкішної вітальні.

— Мамо, досить зітхати над кожним підсвічником, — Віктор роздратовано гортав документи. — Заповіт чіткий: будинок і все майно переходить тобі. Але давай будемо реалістами — утримувати цей склеп коштує цілий статок. Я вже знайшов покупця на землю. Будинок піде під знесення, він занадто старий.

— Мамо, досить зітхати над кожним підсвічником, — Віктор роздратовано гортав документи. — Заповіт

— Артеме, любчику, не кидай ці коробки так недбало! — вигукнула вона, спостерігаючи, як син вантажить речі в машину. — Там альбоми. Там твоє дитинство, там кожна твоя грамота за третій клас!

— Артеме, любчику, не кидай ці коробки так недбало! — вигукнула вона, спостерігаючи, як

— О, Валечко, люба! Бачу, ви вже оцінили мою азалію? Вона така експресивна, правда? Я назвала її «Жозефіною». Вона вдихне життя в цей ваш… цвинтарний порядок.

— О, Валечко, люба! Бачу, ви вже оцінили мою азалію? Вона така експресивна, правда?

– Тату, ти при тямі? Тобі 70 років, яка любов? Яке весілля? Їй прописка і квартира твоя потрібні! Ми ще матері незабули, а ти вже чужу жінку в дім тягнеш!

– Тату, ти при тямі? Тобі 70 років, яка любов? Яке весілля? Їй прописка

— Немає в тобі, Зінко, родзинки, — сказав він на прощання й поїхав до молодої, модної й начиненої, так необхідною йому родзинкою, коханки, прихопивши дві валізки речей

Дванадцять років Зіна була рибкою, зайкою й кицюнею, а тут раптом, якось зовсім несподівано

Те, що свекруха приходила, коли їй заманеться, Аліна ще могла стерпіти. Але коли вона викидала її речі, розбивала посуд і лізла з порадами, невістка обурювалася, проте нічого в сім’ї кардинально не змінювалося. Тільки несподіваний приїзд Андрія з родиною змусив жінку серйозно задуматися про свій шлюб.

Те, що свекруха приходила, коли їй заманеться, Аліна ще могла стерпіти. Але коли вона

— Оленко, я все соромлюся спитати… А ви що, кролів завели? Бо я бачу на столі тільки траву і якісь насіння. Де м’ясо? Чоловікові потрібна сила! Максимчику, ти так схуд, на тобі уже обручка бовтається

Весілля Максима та Олени обіцяло бути ідеальним: запрошення, вишукане меню і жодних «гірко» під