Чоловік проговорився про коханку через 20 років. Потім несподівано зібрав речі й пішов, заявивши,
Тітка Софія сиділа на веранді свого затишного цегляного будинку, розливаючи чай у старі порцелянові
Тиша у великій трикімнатній квартирі на околиці міста була для Валентини Іванівни нестерпною. Раніше
— Ти, Таню, мислиш категоріями бідності. Ось тому ми й топчемося на місці. Гроші
— Бабусю, як це — “чужа людина”? Я ж твій рідний Костик! Я тобі
— Степане, я тобі востаннє кажу: твій паркан «заліз» на мою територію. Я вчора
— Ти дивишся на мене так, ніби я чужий. Але в моєму паспорті написано,
— Ірочко, якщо ти вийдеш за цього чоловіка, у мене знову підніметься тиск. Обирай:
— Тату, цій жінці двадцять п’ять! Вона тобі в доньки годиться! Ти не бачиш,
— Слухай, Сергію, ну купив я машину, і що? Бізнес прогорів, грошей повернути борг