— Олеже, нам по сорок років. Ми обираємо шпалери в нашу спальню, то чому
— Ти ж моя єдина близька людина, Іринко! Хіба папірці дорожчі за родинні зв’язки?
— Ви кажете, що я маю все кинути і їхати в це забуте Богом
— Ти ж знаєш, Даниле, що один твій підпис може відкрити шлях до величезних
— Ти дивишся на мене, Ігорю, але я бачу, що твої думки десь далеко.
— Головне, що наш онук живий, наш рід не перерветься. А цю?.. Ну, подумай
Коли не стало Михайла Петровича, на подвір’ї його старої хати розцвітали півонії. Марина, ледь
«Думаєш, син тебе простить?» – заявив колишній чоловік. Але його чекала несподіванка. – Лєн,
Син привіз до неї некрасиву дружину, але вона полюбила її всім сердцем. Усе село
Соломія завжди вважала свою квартиру в старому будинку на околиці Києва справжнім скарбом. Не