У нас з дружиною було досить незвичне і дивне знайомство. Ми їхали разом в вагоні-купе. Спочатку нас було троє: я, доволі повна жінка і симпатична дівчина. Потяг відправлявся ввечері. Жінка всю ніч перекочувалася з боку на бік, грюкала дверима, шастала туди сюди. А під ранок ми прокинулися від гучної сварки з провідницею, через те, що у неї жорсткий матрац. Матрац змінили, але жінка все рівно була невдоволена.
На той час було багато вільних місць, тож вона домоглася того, що її перевели в інше купе. Решту дороги ми їхали у двох.
Вся ця історія з сварливою жінкою затягнулася аж до п’ятої години ранку. Тільки тоді ми могли нормально поспати. Прокинувшись я взяв собі склянку чаю і попиваючи його дивився у вікно. Згодом прокинулася і моя сусідка. Дівчина також захотіла перекусити і почала шукати свій гаманець, щоб вийти на зупинці і щось купити. Передивилася все – гаманця так і не знайшла. Потім зателефонувала комусь і сльози виступили на її очах. Виявилося, що гаманець якимось чином залишився вдома.
Звичайно, я не міг залишитися осторонь і запропонував їй трохи грошей. Ми домовилися, що вона поверне їх коли зможе.
Решту дороги я купував їжу для двох. Дівчина виявилася дуже скромною, тому їла зовсім мало. На кінцевій обмінялися номерами телефонів і попрощалися. У мене почалося звичайне повсякденне життя: робота, навчання. Неочікувано, на початку тижня, дзвінок. Це була вона. Ми зустрілися наступного вечора в кафе. Вона повернула гроші і запропонувала нагодувати вечерею. Типу я її годував – тепер її черга.
Після того вечора я не міг викинути її з голови. Тож зателефонував і запросив її на побачення. Вона прийняла моє запрошення, хоч і була старшою за мене.
Через два місяці ми вже орендували однокімнатну квартиру. Квартира була крихітною, з поганим ремонтом і з галасливими сусідами, яких було чути через стіни. Та чомусь саме те наше житло викликає у мене приємні, теплі спогади. Це було перше наше спільне помешкання. Щодня я йшов, а летів додому.
Я був вже на останньому курсі, коли в нас почалися проблеми з грошима. Мені затримували зарплату на роботі, а в коханої теж були якість нюанси на роботі, і їм на деякий час врізали зарплатню. Коштів вистачило лише на оплату житла і проїзд.
Пам’ятаю був вечір. З продуктів залишилися тільки макарони і цибуля. Кохана відварила макарони, а я підсмажив цибулю з цукром, сіллю і перцем. Вийшло неймовірно смачно.
Відтоді минуло сімнадцять років. А ми з коханою й досі іноді робимо макарони з смаженою цибулею. Згадуємо минулі часи.
