Цікаве побачення вийшло в моєї подруги Надії, як то кажуть “перше та останнє”. Подала вона свої дані на одному ресурсі в надії врешті-решт знайти того єдиного та коханого. Адже її молодша сестра вже заміж вийшла і двоє дітей уже бачила. А вона досі залишалася в “дівках”.
Цілий вечір Надія сиділа наче на голках чекала хто ж її напише, але так ніхто з чоловіків і не зайшов та не глянув. Подруга дуже засмутилася неохоче наступного дня вона на роботі ні з ким не хотіла говорити. І чекала швидше вечора, щоб прийти додому та видалити свої дані.
Та прийшовши додому відкривши ноутбук, Надія побачила що все ж двоє чоловіків якихось все ж їй написали. Першого звали Іван, він вказав, що не був одруженим.
Однак говорив дуже красномовно, навіть цитував деякі рядки з віршів. Одним словом романтик. Інший Тарас, не писав про себе тільки вказав що мріє знайти свою другу половинку. По фото Надії сподобався Тарас, та все ж вона відповіла Іванові, так як жінці захотілося романтики. Тож на лист від Тараса Надія не відповіла, а почала переписуватись з Іваном.
Вони обмінялися номерами телефонів та зідзвонилися, і голосочок чоловіка не сподобався зовсім, Надії. Він був якимось тихим та писклявим. Подруга все ж старалася заспокоїти сама себе, що головне не голос, а яка в людини душа. Та з нетерпінням чекала на зустрічі з новим знайомим.
Чоловік прийшов без квітів, проте взяв з собою у велику пластмасову коробочку, декілька, бутербродів з ікрою та й за напій не забув.
Після півгодинки як вони посиділи у Надії вдома, їх вже не здавався голос чоловіка таким писклявим.
А навпаки їй хотілося від нього чоловічої ніжності та романтики. Коли вечір добігав кінця, то подруга сама не хотіла прощатися з Іваном, та запропонувала йому перша зостатися в неї.
Чоловік і погодився, і поки Надія була в ванній і одягала красивий халатик то він у старих старомодних спідніх розлігся на більшу половину ліжка у неї та заснув.
Від такого вигляду кавалера у Надії бажання прилягти біля нього геть пропали. А зранку вставши він, побачивши байдужість Надії, взяв недоїдені бутерброди та пів пляшки, поклав їх назад у свою сумку і пішов.
Як тільки зачинилися двері то Надія сама до себе сказала сміючись:
-“Ну такого кавалера напевне в нікого з моїх подруг не було точно. Навіть розповідати їм і не буду, а то засміють”.
Та врешті- решт вона все ж розповіла подругам і мені в тому числі про своє “перше та останнє” побачення і ми всі дружно посміялися.
Вийшла заміж вона все-таки за Тараса, якому написала після невдалої зустрічі з Іваном.
Як виявилось він ще так ні з ким і не познайомився, а Надія йому подобалась. Зараз вони живуть добре та виховують синочка.
Автор: Псяр Оксана, передрук заборонений.
