Правильно говорять: “Не роби нікому того, щоб не хотів собі”. Я в цьому переконалась на власному досвіді.
Мені трохи за тридцять. Це вік, коли всі нормальні чоловіки, або одружені, або розлучені. Тих, у кого ніколи не було сім’ї, я не розглядаю. Напевно, з ними щось не так.
Я знала, що Микола одружений, але зав’язала з ним дружбу. З часом наше спілкування переросло у щось більше. Ми зустрічались кілька разів на тиждень, проводили час разом та влаштовували романтичні вечори. Єдине, з чим я не могла змиритися — це те, що у нього є сім’я.
Після кількох місяців стосунків, я прийшла додому до Миколи. Двері відкрила його дружина.
— Ви хто? Запитала вона.
— Я подруга Миколи. Ми любимо одне одного. Хочу, щоб ти знала, що у нас все серйозно. – Випалила я, й пішла, ще до того, як жінка встигла хоч якось на мене відредагувати.
Того дня Микола не прийшов до мене. На наступний день, його також не було. Він не виходив на зв’язок і я вирішила перевірити, що сталося.
Прийшла за знайомою адресою і постукала у двері квартири. Їх відкрила молода незнайома дівчина. Слідом за нею з’явився і сам Микола, який сказав, що це його нова кохана і з нею він планує розпочати серйозні стосунки. А потім додав, що я йому більше не потрібна.
Розчарована і знову самотня, я повернулась у свою квартиру. Виявляється, він ніколи мене і не любив, а коли я прийшла до його дружини – зробила йому велику послугу. Отак от – я моментально зрозуміла, що відчувала його дружина і як це бути зрадженою і покинутою.
