Оксані було 23, вона як усі хотіла мати уже чоловіка. Всі її подружки повиходили заміж. Вона ходила на всі весілля до своїх подружок, з думками про те, що знайде собі пару. Любила Оксана веселитися, красунею росла, розумна, та не мала жіночого щастя.
Не щастило їй у коханні з хлопцями. Всі її сприймали не для сімейних стосунків. А тільки як подружку чи на один вечір.
Та одного разу вона познайомилася з одруженим чоловіком, у якого було двоє дітей, він був старшим за неї на 14 років. Їй здавалося, що вона думає про Ярослава кожної хвилини.
-Оксано, не раджу тобі проводити час наодинці з Ярославом. Він закрутить тобі голову на все життя. І толку не буде. Він одружений, має двох дітей. Не бери гріх на душу і не руйнуй чужу сім’ю. Сказала подружка їй.
Оксана не хотіла нікого чути, бо влипла по-вуха в Ярослава. Вона розуміла, що то якась хімія. Ніхто так не запав їй в душу, як цей жонатий.
Оксана, дізналася, що Ярослав робить меблі на замовлення. Причому, робить їх дуже якісно та відповідально. Вона попросила його візитку. Звісно ж почала йому писати, навмисно. Нібито, їй потрібно зробити кухню. Меблі в спальню і т.д.
Ярослав і гадки не мав, що Оксана уже почала діяти. Та він точно був з тих, що не пропускав жодної спідниці. Тому ці імпульси вловив, прийшов до Оксани спершу виміряти кухню, а вдруге уже з тортом у гості до неї. Ну як ж він міг пропустити таку жінку, яка сама з відкритими руками чекає його.
В той же вечір, Оксана з Ярославом скочили у гречку. Давно вона не відчувала чогось подібного. Усьо. Решта деталі.
Але уже через два місяці, лікар їй повідомив при огляді, що вона при надії. Плітки рознеслись з шаленою швидкістю.
Дійшли ці плітки і до жінки Ярослава. Вона дуже обдумано, без крику, сказала чоловікові, що він міняє своїх жіночок, як кольорові браслетики. Але нехай дасть пояснення цій ситуації.
І знаєте, що відповів їй чоловік? Каже:-Оксана для мене то лише як добрий день-до побачення! Думаю, він цим і пояснив цінність Оксани у його житті.
Оксана вийшла заміж за іншого, якій став батьком для дитини і чоловіком прекрасним для неї.
Оксана
Автор: Вечірня Олеся
