«Пристрій абонента вимкнений або знаходиться за межами мережі» – в слухавці знову почувся сухий байдужий голос замість звичайних довгих звукових сигналів. Дівчина знову і знову набирала номер, який знала напам’ять, а робот постійно відповідав одне і теж.
Кілька тижнів тому вони з чоловіком переїхали у велике місто, а сьогодні коханий в черговий раз відправився на нову роботу. У їхній родині встановлено, що, закінчуючи робочий день о 20 годині, чоловік телефонує й інформує, що їде додому. Але сьогодні дзвінка не було. Почувши вперше, що “абонент не є абонентом”, дівчина вирішила, що телефон розряджений, а її чоловік передзвонить, коли сяде в машину. Але минуло вже пів години, а дзвінка так і не було.
Вона занепокоїлася і продовжила набирати номер. Адже якщо він сів в машину, то поставив телефон заряджатися. Але «Апарат абонента вимкнений», він не міг не ввімкнути його! Він не знає дороги, і йому потрібен навігатор. Так минуло ще тридцять хвилин, в нестерпному очікуванні й марних спробах додзвонитися. Тривога поступилася місцем паніці. Дорога додому займає близько години – на екрані мобільного телефону світилися великі цифри 21:05 – а його й досі не немає. «Щось сталося!» Сльози почали котитися по щоках. Ще 15 хвилин боротьби з телефоном, але все марно.
– Мамо, що мені робити? Його досі немає вдома, його телефон вимкнений, він не знає дороги! Він мав включити зарядку! Щось сталося! – кричала вона в телефон, задихаючись від сліз.
Що робити? Кому дзвонити? Куди бігти? Якби вони були вдома, в її рідному місті, вона б вже йшла дорогою до його роботи, але тут. Ще 10 хвилин повної безпорадності здавалися вічністю, коли раптом у двері постукали.
Мільйони нестерпних думок пронеслися через її голову в одну мить, коли вона йшла відкривати двері. На порозі стояв коханий. Здоровий і не ушкоджений.
– Нарешті! – вона кинулася до нього і почала плакати ще сильніше.
– Все гаразд! Я все поясню! Мій телефон розрядився! А ще якась “блондинка” в’їхала в мій бампер.
Але дівчина вже не слухала коханого. Вона щосили обіймала його і сльози текли по щоках. Сльози щастя!
