Відразу скажу, що ми з дружиною недовго в шлюбі, майже 3 роки, я працюю менеджером середньої ланки, а дружина бухгалтер. З відпустками у нас біда, весь час намагаємося в один час у відпустку піти, але не виходить, і напевно не у нас одних. Цього року у нас вийшло піти у відпустку майже в один і той же час з різницею всього кілька днів, відпустку ми планували ще півроку тому, думали, куди разом поїхати, або взагалі може ще з кимось з друзів.
І незадовго вирішили, і домовилися з друзями, що б поїхати разом до Чорного моря, на машинах. Але за кілька днів до від’їзду, у мене на машині зламалася коробка передач (у мене автомат і ремонтувати його дорого), вирішили відкласти ремонт машини, і поїхати, домовилися з друзями, що б разом їхати на одній, так навіть і дешевше виходило нам всім.
Саша з Катею погодилися на таку вигоду, і ми вчотирьох вирушили на відпочинок, в селище під Одесою. Ми приїхали на місце, в перший день заселилися в готель і відправилися дивитися, що і де є в цьому селищі, дізналися, що недалеко є аквапарк, знайшли магазини і пішли за продуктами. Затарились ми на всі 10 днів напевно, ну і вирушили назад в готель, та й темніти вже починало, прибули в готель і поки Катя з моєю дружиною будь готували, ми з Сашею розбирали пакети і попивали пиво.
Наступний день ми провели на пляжі, ну і майже наступні, звичайно ввечері ми ходили і в кафе поїсти шашлик і потанцювати, відпочивали загалом весело, і ось вже залишався один день до нашого від’їзду, вранці ми спустилися за Сашею з Катею, щоб піти поснідати. Стукали хвилин 5, але ніхто не відкривав двері, повз проходив господар готелю і сказав нам, що там нікого немає, ми не зрозуміли, пояснили, що там повинні бути наші друзі і що вони сплять ще.
Господар відповів, що вони вночі поїхали, ми почали дзвонити Саші, що б запитати що сталося, трубку ніхто не брав. Ми поснідали, але вже настрою не було, не хотілося нікуди йти і ми пішли до себе в номер. Я періодично дзвонив Саші, але додзвониться так і не виходило, до вечора Саша подзвонив сам і почав розмову з претензій, навіщо я йому так часто дзвонив, відволікав його від дороги, я пояснив що ми хвилювалися, запитав що сталося і чому вони так раптово виїхали.
Відповідь мене вразила просто, «нам набридло з вами час проводити і ми вирішили поїхати, щоб решту відпустки провести удвох», і поклав трубку, більше я ні йому, ні Каті не міг додзвонитися. Грошей у нас залишалося мало, так як я відразу скинувся на бензин в обидва боки, і в планах такого форс мажору не було. І тепер на квитки назад нам не вистачало, ми виїхали з готелю і намагалися зловити попутку.
Їхали ми на попутках 2 доби, було не менш весело, але було важко, та й на роботу я не вийшов вчасно. Після таких пригод, я звичайно, зустрівся з цим самим «другом» і поговорив з ним, як він цього заслужив, а трохи пізніше він повернув мені всі мої гроші, які я давав на бензин. Отак от і закінчилася наша дружба.
Фото ілюстративне з вільних джерел
