Цю насправді неймовірну історію, мені розповіла моя подруга Галя, яка сама родом з маленького села. В неї залишилася бабуся, до якої вона часто приїздила і та їй розповіла “таку історію кохання” своєї подруги Орисі, теж вже не молодих років.
Бабуся Галя з дідом познайомилася в школі так і прожили ціле життя. А от її подруга Орися все життя була красунею, чепурилася, завжди замовляла собі шити нове вбрання та була постійною клієнткою в перукарні.
У неї було троє чоловіків, вона була жінкою порядною. Та так склалося, що всі чоловіки швидше відійшли у засвіти ніж сама жінка. А вона не думала що Господь пошле її кохання на схилі літ. Ще за більш молодих років носили Орисі квіти оберемками і цілі стоси плиток шоколаду.
А вона брала ті квіти шоколад і старалася виміряти в когось на продукти щоб мати чим дітей прогодувати, бо було в неї двоє їх. Коли їй стукнуло 50 то хіба сусідські дідусі зрідка компліменти їй робили. А відтоді вона так сама й жила, діти виросли одружилися та жили окремо.
Якось Орися ходила на базарчик та поверталася назад. У свої майже вісімдесят вона була досить жвавою жінкою.
Сумка була дещо важка і вона вирішила присісти на лавку. І тут раптом до неї підійшов незнайомий молодий чоловік, років так десь під 40, спитав чи можна біля неї присісти. Сівши він почав розповідати їй історію про сенс життя про дітей про кохання та про Бога. Орися сама не помітила як вони проговорили з Петром ледь не цілу годину.
Петро їй питав куди вона останній раз ходила, чи бачила щось цікаве, ввічливо звертався та на “ви”. Знітилася якось жінка та подумала, що вже за останні 15 років вона ніде не була. А чоловік почувши це, запропонував їй завтра з нею погуляти. Того дня погода була чудова тож вони гарно провели час. Наступного дня, Петро запропонував Орисі піти на базар купити продуктів та приготувати смачний борщ.
Ще через два дні Петро напросився ночувати, мовляв що роботи зараз немає і йому вже нічим за житло платити. Всю ніч очей не зімкнула жінка боялася чи бувають чоловік не прийде до неї серед ночі. Однак Петро поводився гідно. Якось одного разу до баби Орисі завітала одна з онучок.
Вона була дуже здивована побачити у вдома у бабусі незнайомого чоловіка. Та бабуся її представила, що це її Петро і вони тепер живуть разом. Повернувшись додому онучка розповіла все батькам. І відтоді діти та онуки зачастили до баби Орисі в гості. Ніхто не розумів звідки взявся він.
Однак, коли жінка заявила своїм рідним щоб вона хоче подати заяву на одруження, тоді вони вирішили діяти рішуче. Чоловік однієї з доньок мав знайомого, який і дізнався що Петро бездомний уже давно і взагалі перебував у місцях без волі. А вийшовши вирішив знайти жінку з житлом, щоб потім залишитись самому там жити. Рідні намагалися відкрити очі на нього, та вона не слухала.
Говорила що вони її не люблять, і не бажають її щастя. Рідні вирішили ще простежити за Петром.
І в той момент, коли чоловік прогулювався з такою самою не молодою бабусею як і Орися в парку, то доньці з з чоловіком подзвонив знайомий, і сказав де вони знаходяться.
Вони швидко завели машину, сказали у Орисі, що відвезуть її в магазин, а самі скоріше поїхали до парку, щоб жінка сама могла переконатися в нечесності її кавалера. Тож коли жінка побачила, що Петро з іншою жінкою, таких років як вона, може дещо і молодшою, то все нарешті зрозуміла.
Їй звісно стало недобре від побаченого, та приїхавши додому вона заспокоїлася їй стало краще. Вона попросила дітей щоб ті допомогли їй зібрати речі Петра та виставити за двері. Отже виявляється цей урок не лише був для Орисі а й для її дітей та онуків. Які після цієї історії, стали значно частіше провідувати бабусю стали більше цікавитися нею та її життям.
Ось як буває у житті!
Автор: Нінель
