На подвір’ї гралися діти. Раптом одна дівчинка похвалилась:
– А у мене сьогодні радість – мені мама купила нову сукню! Вона така красива, біленька з рожевими трояндочками просто незвичайна, – сказала Катруся і мрійливо закрила очі.
Хлопчик Іванко подумав трішки і теж сказав:
– А у мене є нова сорочка! Ось яка! – і він широко розставив руки, щоб кожен зміг гідно оцінити його нову сорочку.
– А мені купили олівці, – швидко сказала Оля, – цілу коробку! Яскраві і красиві!
– Так що олівці! – включився в розмову Сашко, – Ось у мене є вудка! Справжня! Ми з татом поїдемо на рибалку і я багато-багато риби зловлю! А олівці вималюються і все …
І діти почали навперебій перераховувати всі свої подарунки і радості.
Мені купили велосипед! А мені конструктор! А у мене є вдома котик! – чулося з різних сторін. І тільки один хлопчик сидів тихенько і посміхався.
– Андрійку, а чому ти мовчиш? – поцікавилася у нього Катя. – У тебе невже немає ніякої радості?
– Є! – скромно відповів хлопчик. – Я в лісі квіти бачив!
– Які квіти? – здивовано запитав Костя.
– Біленькі! Ми з татом гуляли в лісі, на галявині були біленькі квіти. Такі гарні! Вони немов світилися!
– Теж мені радість! – сказав Костя і засміявся.
– І в правду! Хто квітів не бачив !? – вимовила Оленка.
– Андрійку, може, у тебе ще якась радість є? – намагалася підтримати його Катя.
– Є! Я рибок золотих бачив! – скромно сказав хлопчик.
– Яких рибок? – поцікавився Костя. – Де?
– В калюжі. Спочатку дощ пройшов, а потім сонце виглянуло. Вода в калюжі світилася і в ній рибки золоті плавали!
– Обманюєш ти все! – сказав Костя, – Немає в тебе ніякої радості! Ось ти і вигадуєш!
І всі хлопці стали сміятися. І тільки Катеринка тихо сказала:
– Зачекайте, хлопці! А може, у нього цих маленьких радостей більше ніж у нас, адже він їх всюди знайде!
Фото pixabay.com