Притча про те, як обрати дружину

Одного разу чоловіки запитали діда, скажи ось ти з дружиною живеш півстоліття і не сваритеся (в селі все про всіх знають). Як це?

– Ви знаєте, що молоді вечорами ходять на посиденьки, а потім проводжають хлопці під ручку дівок, по центральній вулиці гуляють. Один вечір проводив – нічого, два – привід … а три вважай наречений.

Ось і я пішов проводжати одну, йду щось кажу, а вона раптом стала витягати потихеньку свою руку з-під моєї. Я не зрозумів, виявляється я йшов прямо в калюжу на дорозі, звертати не став. Вона калюжу оббігла і знову мене під руку. До наступної калюжі я йшов цілеспрямовано. Вона також прибирала руку.

На наступний вечір з іншою дівчиною я по колишньому маршруту. Та ж картина, оббігала калюжі. На наступний вечір пішов з третьою. І знову посередині дороги по калюжах. Підходжу – вона за мене міцно тримається, слухає мене і … пішла по калюжі зі мною. Ага – просто не побачила калюжу. Тоді я до наступної – глибше. Подруга нуль уваги на калюжу. Ось з тих пір і ходимо поряд і не лаємося, живемо ладком.

Всі мужики роти пороззявляли, а які постарше і кажуть, що ж ти діду раніше не розповів як вибирати дружин. Може і ми були б щасливішими.

Читайте також: Не хотіла такої невістки. Не мала нічого проти Насті, але тільки не для її сина

Джерело.