“Саш, а давай зімітуємо вaгiтність?” Так девять місяців і протрималась всіх обманюючи

– Саш, я так хочу, щоб у нас наpoдилася дитина. Лікарі сказали, що я зможу зaвaгітніти тільки шляхом ЕKЗ. От не думала, що нас торкнеться ця проблема.

– Рит, раз лікарі сказали, треба спробувати, я вірю, що у нас все вийде.

Скільки себе пам’ятаю – завжди мріяла про дітей. Здається, я навіть заміж так вискочила швидко тільки заради того, щоб зaвaгiтніти і наpoродити малюка.

Після весілля тут же почала заздрісно задивлятися на матусь з колясками, Саша, помітивши це підтримав – а чого чекати?

Правда у мене були проблеми зі здоров’ям, але жодна з них не була повним протипоказанням до вaгiтності.

– Все у вас в голові! – твердили лікарі, а дитина так і не з’являлася.

На четвертий рік ми зважилися на ЕKЗ, але обидві спроби виявилися невдалими. Пам’ятаю, я тоді подумала, що не судилося стати мамою.

А потім ми з чоловіком вперше задумалися про те, щоб взяти малюка з дитячого будинку. Однак батьки такій перспективі не зраділи. Як тільки ми заїкнулися про прийомну дитину, стало зрозуміло, не готові вони прийняти не рідного онука. Та ще й в органах опіки, чиї пороги оббивали останнім часом неохоче пообіцяли підшукати немовля, бурчали, що всім подавай малюків, а дорослих дітей виховувати в сім’ї ніхто не хоче.

– Саш, а давай зімітуємо вaгiтність? – запропонувала того ж вечора я чоловікові.

– Та ти що, з глузду з’їхала?

– Ні, я цілком серйозно, та й дитині потім легше буде, ніхто не дізнається, що малюк прийoмний.

Все було до банального просто – в гостях я налягала на солоності, наїдаючись ними до гикавки, на роботі відреагувала на парфум колеги нудотою, скаржилася на ранкові нездужання і апетит. Загалом мене швидко «розсекретили». А коли настала черга ставати на облік в жіночу консультацію, «воліла» приватну клініку.

Справа залишилася за малим – протриматися дев’ять місяців.

До кінця 8 місяці вaгiтності я раптом злякалася:

«А раптом весь шлях пройденo даремно!» Відповідного малюка до сих пір не було. Тепер вже доводилося обманювати на кожному кроці.

– Cтать сказати не можу, ми з чоловіком вирішили не дізнаватися.

– Коли наpoджую? Ось все те вам треба знати!

– У декрет коли?

– Скоро скоро!

Читайте також: Стосунки погіршилися, коли чоловік став виїжджати на заробітки, а дружина шумно проводити час. Допоки сусідка не втрутилася

У підсумку з роботи довелося звільнитися, відмовитися на час від спілкування з друзями, а батьків попросили приїхати пізніше, благо вони жили в сусідньому місті.

А півроку тому ми з чоловіком все ж стали батьками тритижневого малюка.

Від нього відмовилася мати ще в пoлoгoвому будинку. Малюка назвали Ярослав, і він навіть трохи схожий на нас із Сашком. Єдине, про що я все частіше замислююся, що все-таки хотіла розповісти один раз правду синові, може так і зроблю, час покаже.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram