— Ще одне повідомлення про колір штор у актовій залі — і я викину телефон у вікно! Ви чуєте мене, матусі? У нас діти не знають таблиці множення, а ми третю годину обговорюємо, чи має бантик на подарунку вчителю бути персиковим чи “кольору ранкової троянди”. Я оголошую цей чат територією здорового глузду і або ми припиняємо цей спам, або я збираю батьківські збори в лісі, де немає зв’язку!» — Микола, батько-одинак, який опинився в епіцентрі батьківського божевілля.
Микола був людиною спокійною, наче бетонна паля. Його професія — системний архітектор — вимагала холодного розуму, логіки та вміння ігнорувати другорядні шуми. Але навіть його залізна витримка почала тріщати, коли о 23:45 його смартфон на тумбочці видав серію з вісімнадцяти коротких, агресивних вібродзвінків.
«Невже сервер ліг?» — промайнуло в голові. Микола розплющив очі, схопив гаджет і побачив те, що змусило його серце стиснутися від передчуття катастрофи: Viber. Група «3-Б. Батьки. РАЗОМ» (142 нових повідомлення).
Микола був батьком-одинаком. Його син Артем пішов у третій клас, і разом із підручниками Микола отримав довічне ув’язнення в цифровій камері тортур під назвою «батьківський чат». Раніше він наївно думав, що це місце для важливих оголошень: розклад уроків, карантин чи дата зборів. Як же він помилявся.
Він відкрив чат. Останньою краплею став пост мами маленької Софійки, пані Олени, яка о півночі вирішила обговорити критичне питання:
«Дівчата, я тут подумала… а якщо на свято Осені ми купимо дітям не звичайні блокноти, а еко-зошити з переробленої кави? Вони пахнуть лате і коштують всього на 140 гривень дорожче. Хто “за”? Ставимо сердечко!»
За три хвилини чат вибухнув:
— «Я проти! У мого Ігорка алергія на запах кави, він чхає від кав’ярень!»
— «А я вважаю, що треба брати! Треба привчати дітей до екології змалечку!»
— «Ви бачили ціни на гречку? Які зошити за 200 гривень? Давайте краще купимо по яблуку!»
— «Яблуко — це принизливо! Давайте замовимо аніматора в костюмі гарбуза!»
Микола дивився на екран і відчував, як у нього починає сіпатися ліве око. Він уявив свій завтрашній робочий день, де йому треба розгортати складну базу даних, і зрозумів: або він припинить цей заколот, або завтра його звільнять за неадекватну поведінку.
Наступного ранку ситуація лише погіршилася. Питання зошитів плавно переросло в обговорення кольору штор для актової зали, де діти мали виступати рівно двадцять хвилин.
Мама Софійки, яка, здавалося, володіла невичерпним запасом вільного часу та ентузіазму, надіслала в чат тридцять дві фотографії зразків тканини.
«Дивіться, цей відтінок — “персиковий туман”, він заспокоює. А цей — “колір ранкової троянди”, він стимулює творчість. Як ви думаєте?»
Микола, стоячи в заторі по дорозі на роботу, відчув, що точка неповернення пройдена. Його палець завис над кнопкою «Відповісти».
Микола: «Шановні, у нас діти вчора контрольну з математики завалили (середній бал — 6), а ви чотири години обговорюєте колір ганчірки на вікні. Може, ми краще обговоримо додаткові заняття або чому Артем приніс зауваження про бійку в їдальні?»
У чаті запала тиша. На цілих сорок секунд. А потім почалося Пекло.
— «Миколо, ви як завжди! Чоловіки нічого не розуміють у естетиці!»
— «Якщо ви хочете, щоб ваш син ріс у сараї з сірими шторами — це ваше право, але не нав’язуйте нам свою байдужість!»
— «Ви взагалі на батьківський комітет здавали? Ми тут для ВАШИХ дітей стараємося!»
Микола зрозумів: логіка тут не працює. Це не дискусія. Це релігійний культ, де пані Олена — верховна жриця, а «колір ранкової троянди» — головна догма.
Протягом дня чат видав ще 400 повідомлень. Обговорення перекинулося на те, чи можна дарувати вчительці цукерки з лікером (одна мама стверджувала, що це пропаганда алкоголізму) і чи не занадто гострою є крейда, яку купив завгосп.
Микола зрозумів, що єдиний вихід — це радикальна дія. Він створив новий чат. Назвав його коротко: «БАТЬКИ. ТІЛЬКИ ФАКТИ». І додав туди всіх чоловіків класу.
Микола в новому чаті: «Хлопці, вітаю. Я створив цей простір, щоб ми могли вирішувати реальні проблеми без обговорення кольору туману. Порядок денний: 1. Хто може полагодити полицю в класі? 2. Скільки реально скидаємося на подарунок дітям (бюджетний варіант)? 3. Коли підемо на футбол з малими?»
Реакція була миттєвою. Татусі, які в основному чаті мовчали роками, наче партизани, раптом «ожили».
— «Братику, дякую! Я вже хотів видалити все взагалі!»
— «Миколо, ти геній. Я меблі роблю, полицю завтра прикручу за 10 хвилин». —
«Давайте скинемося по 50 гривень, купимо дітям по гарному ліхтарику — і корисно, і весело».
За п’ятнадцять хвилин «чоловічий чат» вирішив усі питання, які основний чат мусолив три дні. Але вони забули про головне — про жіночу інтуїцію та систему сповіщень.
Пані Олена дізналася про існування «паралельного уряду» вже ввечері. Хтось із чоловіків (ймовірно, під тиском) показав переписку дружині.
Вибухнув скандал епічних масштабів. Миколу звинуватили в сексизмі, підриві авторитету батьківського комітету та «таємних змовах проти майбутнього нації». В основному чаті з’явилося повідомлення:
«Миколо, ми вимагаємо від вас видалити цей деструктивний чат! Ви розколюєте наш колектив! Ви руйнуєте гармонію 3-Б класу!»
Микола зрозумів: час виходити з тіні. Він оголосив, що наступні збори будуть не в школі, а в парку біля стадіону, де немає стільців і штор.
На збори прийшло лише вісім мам і майже всі татусі. Пані Олена стояла з папкою, готовою до бою. — Миколо, ви розумієте, що естетичне виховання…
— Олено, — перебив її Микола, — я поважаю ваш ентузіазм. Але поки ви вибирали штори, у нас у класі на Артема впала та сама полиця, яку ми обговорювали. Бо замість того, щоб знайти майстра, ми шукали “персиковий туман”.
Він дістав з кишені вісім ліхтариків.
— Ось подарунки дітям. По 55 гривень. Корисна річ, світить далеко, діти в захваті. А на зекономлені гроші ми найняли студента-репетитора, який раз на тиждень буде підтягувати математику всьому класу в ігровій формі. Хто проти?
Настала тиша. Татусі стали стіною за Миколою. Мами почали переглядатися. Пані Олена відкрила рота, щоб сказати щось про «ранкову троянду», але її донька Софійка раптом вихопила ліхтарик і з криком «Круто! Я тепер справжня дослідниця!» почала світити на дерева.
Viber-чат 3-Б класу не зник. Але в ньому з’явилися нові правила, які Микола встановив як адміністратор:
- Повідомлення після 21:00 караються миттєвим баном на добу.
- Фотографії штор, зошитів та серветок дозволені лише в четвер, з 14:00 до 15:00.
- Слово «еко» та «статус» заборонено використовувати в одному реченні з дітьми.
Пані Олена спочатку ображалася, але потім сама визнала, що в неї з’явилося більше часу на… Софійку. А Микола? Микола тепер веде два чати. Один — для серйозних справ, а інший — суто для татусів, де вони обговорюють футбол і де знайти найкращу вудку для риболовлі з синами.
Виявилося, що для гармонії в класі не потрібні дорогі штори. Потрібно просто іноді вимикати сповіщення на телефоні і вмикати здоровий глузд. А Артем? Артем підтягнув математику до дев’ятки і тепер мріє стати системним архітектором, «як тато, тільки без цієї вашої групи».
