Син підійшов до мене і шипить: «Ти що! Вона вперше в гостях, а ти відразу посуд мити». Таку турботу сина я зрозуміла трохи пізніше, виявилося, що майбутня невістка чекає дитину, і вони вже подали заяву в РАЦС.
Ще як може, особливо якщо чоловік з дитинства звик до порядку і чистоті, смачної домашньої їжі і повноцінному догляду з боку жінок. Але навіть якщо він не надто зациклена на всіх цих факторах, все одно рано чи пізно йому може просто набриднути приходити в свій будинок, в якому кругом бруд, бардак і харчуватися йому доводиться напівфабрикатами і фастфудом.
З першої зустрічі з майбутньою невісткою я зрозуміла, що ця дівчина до заміжжя ще не готова, і справа навіть не у віці, їй на той момент було уже 23 роки, справа в тому, що у неї зовсім відсутнє почуття відповідальності і чистоти. А вже пізніше я зрозуміла, що і господиня вона взагалі ніяка. Коли вона вперше прийшла до нас з батьками знайомитися, сиділа за столом мовчки, тільки кивала у відповідь. А й взагалі, вела себе так, ніби вона взагалі в іншому місці знаходиться, нас тут не існує. Попила чай і відразу пересіла на диван в залі. Стиснула ноги під себе, витягла телефон і стала там щось дивитися Я спочатку подумала, що вона соромиться. Вирішила її залучити до спілкування, запропонувала разом прибрати зі столу, помити посуд. Вона сказала: «Зараз» і так і не відірвалася від телефону.
Весілля вони вирішили не справляти, просто посидіти ввечері з друзями в кафе. Вирішили до народження дитини пожити у нас, а потім зняти квартиру. Я була здивована, але невістка потроху стала відриватися від свого телефону і допомагати мені. Але все така ж мовчазна – допоможе і в свою кімнату до телефону.
До речі, я помітила в ній талант смачно готувати і навіть полегшено зітхнула. Перед народженням онука ми молодим зняли квартиру поряд з нами і облаштували її. Все як годиться, зустріли після виписки, привезли невістку з онуком, злегка відзначили. Син на честь народження дитини подарував дружині планшет! Якийсь дорогий, сучасний. Син сказав, що на ньому буде зручно дізнаватися все про виховання малюка.
Йдучи, ми їм сказали, що нав’язуватися не будемо, а прийдемо, коли їм наша допомога потрібна буде. Але вони не кликали. Минув тиждень, а мені ж хочеться онука побачити. Я прийшла без дзвінка, мовляв, в магазині підгузники по знижці купила, і деякі продукти для дому. Невістка мені відкрила, тримаючи в руках не дитину, а телефон! В квартирі скрізь брудно, все валяється, гора посуду, купа брудного одягу, хоч машинка є. Сумки не куди поставити, все скрізь закидано. Поруч з ліжечком дитини стоїть журнальний столик з планшетом на підставці. Невістка відклала телефон і почала щось клацати в планшеті.
Я оглядаю онука, а він весь мокрий Помила його, переодягнула в сухе. Невістка весь цей час не випускала планшет з рук. Я взяла дитину на ручки і почала заколисувати. Сама заглянула в планшет, а там якась гра. Нічого вона там корисного не дивиться. Дитина заснула, я пішла.
Йшла по вулиці, зателефонувала синові на роботу, кажу: «Що за безлад в будинку, навчи свою подружку прибирати і за дитиною дивитися, а то господарі виженуть. А у себе я так жити не дозволю». Він такий: «Що ти наговорюєш, не знаю як зараз, але вечорами чисто. Нічого без дзвінка приходити».
Гаразд, думаю, зайду якось увечері. Без дзвінка. І все ж для свого візиту я вибрала неділю. Спочатку зателефонувала, сказала, що як-небудь зайду і відразу до них. Все те ж саме, а серед цієї остраху ходить син з онуком на руках. І що найцікавіше – невістка, як королева, лежить в ліжку, з планшетом в руках. Відірватися не може від гри, захоплююче їй. А вже час обіду, неділя, могла б щось смачненького приготувати. Я, наприклад, щонеділі ліплю вареники.
Я взялася за ганчірку і швабру, мовчки все вигребла, невістка навіть не поворухнулася. Я пішла. Подзвонила через два дні, сказала що прийду. Але нічого не змінилося – дитина спить, а вона, не соромлячись, як тільки двері мені відкрила, взяла планшет до рук.
Я не знаю, як з ними вже й говорити. Планшет у неї я не можу відібрати, вона ж не маленька дитина. Але як її змусити щось робити по дому?
Фото спеціально для osoblyva.com