Коли Вероніка то почула, то одразу подумала: ” Невже та жінка так себе не цінує. Бо кому треба при тверезій пам’яті її Олег”.
Жінка вже роки в Італії та вертатися вже й не планує, судячи з тих подій, що склалися.
За чоловіка свого Вероніка вирішила не боротися, адже нащо він їй тепер здався? Жінка вже давно зрозуміла, що не поважає Олега, як чоловіка. Бо через нього й Вероніка подалася на заробітки. Олег думав ти взяв квартиру для дітей у кредит та ще й в іноземній валюті.
Та не зміг чоловік справитись з виплатами, і сказав до дружини щоб та їхала за кордон заробити гроші, для сплати кредиту.
Олег сказав до Вероніки, що вона І так дома сидить майже дурно, то нехай поїде і грошей заробить і світу побачить.
Вероніка вислухала Олега, а сама про себе подумала, що вона то поїде, але який після цього Олег чоловік, якщо не сам їде а замість себе її відправляє.
Жінці тоді було 42 роки, Олегу теж, вони були ровесниками. Вероніка поїхала, одразу влаштувалася та почала заробляти.
Вона висилала гроші Олегу регулярно, тільки от чоловік не дуже вдало ними розпоряджався.
А коли приїхала через чотири роки, то зовсім Олега не впізнала. Не бритий, неохайно одягнутий, волосся вже сиве і якийсь навіть згорблений, зовсім не такий як у Європі чоловіки.
Після того як Вероніка поїхала назад, то вона більше Олегу грошей не висилала. Чоловік образився на неї. Для Вероніки Олег став уже якимось чужим та зовсім почав її не подобатись.
А крім того через декілька тижнів Вероніка ще й дізналася, що Олег почав зачащати до сусідки Тані. Жінці було образливо, вона вирішила подзвонити до Олега та й сказати йому, раз він вже вирішив когось знайти, то не міг когось ліпшого вибрати ніж Тетяна.
Та Олег запевняв Вероніку, що він її тільки покликав щоб та йому в городі допомогла та в хаті поприбирала. Адже діти вже їхні виросли і живуть в місті і приїжджати в село зовсім не хочуть.
Вероніка всім, хто її дзвонив та запитував про Олега та сусідку Таню, розповідала що то він її найняв для роботи і гроші за то платить.
Але як тільки ця історія з сусідкою забулась, а як одразу й нова виникла. Що Світлана, в якої було троє дітей від різних чоловіків та ще й яка полюбляла оковиту почала разом з дітьми приходити до Олега.
Вероніка вже дізнавшись про це вже не стерпіла та подзвонила до Олега. Сказала йому, щоб той забирав свої речі і забирався з хати.
Олег відповів їй що з радістю, але хата його така ж як і її. Вероніка відповіла що хата буде комусь дітей. Але вона вже не довіряла Олегу і подзвонила до матері і попросила щоб та, поселилася у їхньому будинку, щоб не дай Бог Світлана з дітьми там не поселились самі з Олегом.
А сама зібралася та швидко купила квитки до України. Коли Вероніка приїхала додому, то Олега вже там не застала. Їй все-таки було цікаво і вона вирішила піти до будинку де жила Світлана. Коли вона прийшла то аж не повірила очам. Замість похиленої хати, був збудований новий будинок, подвір’я гарно прибране.
Коли зайшла до будинку то теж там побачила порядок. Тут уже зайшов Олег і спитав Вероніку що вона тут забула.
Вона і відповіла що приїхала оформити документи.
Тут уже й Світлана зайшла до хати, вона зовсім теж стала іншою, без оковитої вона виглядала дуже гарною жінкою. Тай сам Олег змінився в зовнішності, став якимось підтягнутим, спортивним і волосся наче сивого менше стало.
Однак Вероніці не це було неприємно дивитися, а те що діти Світлани говорили Олегові -тату. То що получається, що він своїх власних дітей забув, а за чужими буде доглядати та допомагати.
Вероніка це сказавши обернулась і пішла геть. Вона йшла та думала: “Не треба її того Олега”.
Лиш така несправедливість її гризла, що відправив її на чужину від дітей, а сам пішов інших доглядати. Але що ж він може дати їм? Прийде такий час і напевне так само як і її, відправить Світлану на заробітки.
Галина Червона
