Додому можна дістатися не тільки літаком, поїздом, машиною, і так далі.
Бо дім, це не лише квартира на якомусь там поверсі. Це не назва вулиці, і номер будинку.
Це набагато більше. Це світло, яке живе десь на рівні сонячного сплетіння. Воно живе у кожному з вас.
Якщо не звертати на нього увагу, не мати розуміння яке воно величезне, і скільки можливостей дає, то воно просто жевріє.
Якщо жити тільки слухаючи думки в голові, слідувати лише за розумом, ваше світло всередині затихає.
Часто через безліч справ, безліч пунктів які треба виконати, через те, що люди спішать, біжать, вони відірвані від свого центру душі.
Вони настільки зайняті, їм здається вони роблять все для того, щоб жити в достатку, щоб все мати.
Але гроші не ідуть, проблеми сипляться, діти хворіють. Все летить шкереберть.
Але чому так відбувається?
Світло, яке має в собі кожна жива душа не має сили, воно не має звідки живитися щоб рости, і освітлювати ваш шлях.
Воно заглушено вашими-ж думками.
Бо дорога додому лежить крізь медитації і молитви.
Зупиніться. Кожного ранку виділіть час на молитву. Медитуйте, вдихайте і видихайте любов.
Сконцентруйтеся на світлі, яке має бути безмежне, викохайте його, і хай воно вам світить і допоможе рухатись вперед.
В спокої і любові.
Автор: Mavka
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
