Сусідці моєї подруги Тані, яка жила в селі мало виповнитися 85 років. Незважаючи на свої роки, Ганна Степанівна ще досить жваво себе почувала.
Вона любила завжди розповідати свої історії молодості і Таня, яка приносила бабусі сиру та сметани, була однією з тих слухачок.
Тож дівчина вирішила, хоч її ніхто й не запрошував, піти до Ганни Степанівни та привітати її з днем народження.
Таня вирішила купити смачного торта та піти до іменинниці. Жінка жила одна, чоловіка вже давно не було.
Діти всі пороз’їздилися далеко, тож Таня і подумала що напевне ніхто може і не приїхати.
Коли вона зайшла до хати Ганни Степанівни, то ще в коридорі вона відчула запах випічки. В хаті було чисто та прибрано, а сама іменинниця сиділа на кріслі та дивилася телевізор.
Ганна Степанівна побачила Таню дуже зраділа, одразу виключили телевізор і покликала подругу до столу.
Дівчина зрозуміла що вона і справді єдина хто прийшов та привітав бабусю з днем народження.
Адже по накритому столу і приборах які там були, Таня зрозуміла що Ганна Степанівна чекала на значну більшу кількість гостей.
Але як виявилось на жаль, що ніхто з дітей, ні з онуків не приїхав до неї, та навіть більше, ніхто навіть не зателефонував, щоб привітати її.
-Всі або забули про мене, або на старості вже нікому не потрібна. От вдячність від рідних. Сказала сумно старенька.
Тані наскільки стало шкода жінку, що навіть незважаючи на свої справи, вона провела з нею цілий день, аж до самого вечора.
Та прийшовши додому, дівчині все одно не вкладалося в голові, як рідні діти могли так забути про рідну матір.
Які в них могли бути такі справи, тим більше що попереду були вихідні, щоб не приїхати та не привітати.
Коли подруга розповідала мені за свою сусідку, то в мене самої текли сльози, важко в це повірити.
Дорогі читачі а у вас які емоції від прочитаного? Пишіть нам, діліться своїми враженнями у коментарях.
Ваша, Віра Лісова
