Мені здається, що хороші свекрухи – це ілюзія. Щось з казки. Ну чому їм постійно не живеться спокійно? Я клянусь, коли мій син одружиться, буду найкращою свекрухою і не стану псувати життя своєї невістки.
Мені не пощастило. Мама мого чоловіка та ще жінка. Вона зробила моє життя просто нестерпним. Мені 23 роки, я вже рік заміжня за її сином, і протягом усього цього періоду я тільки й чула докори. Виявляється, мене погано виховали, не навчили готувати і нормально прибирати в будинку. Чоловік, на жаль, прислухається до своєї мами. Тому захисника в його особі я не бачу. Джерело.
Ми з моїм тоді ще хлопцем познайомилися на студентській вечіпціз приводу закінчення університету. Я і він вчилися на різних потоках і в різних корпусах. Дивно, що за п’ять років ми так жодного разу і не перетнулися. На той момент я зустрічалася з іншим. Так вийшло, що якийсь час я мала стосунки одночасно з двома молодими людьми.
Але потім я таки визначилася, вибрала все ж того, хто став моїм чоловіком. Тільки ось зіграти весілля нас змусила моя вaгiтність. Я довго думала, хто ж батько малюка? За моїми розрахунками це саме мій чоловік. Але якась частка сумніву залишалася.
Відразу після одруження я переїхала жити до нього і його мами. Зустріла вона мене, м’яко кажучи, не дуже дружелюбно. Я довго вислуховувала, що одружуватися по «зaльoту» це звичайно модно у нинішньої молоді, але соромно. А потім, що думати треба головою і так далі. Немов її син зовсім не винен у тpaгедії.
Вагiтність проходила в стані підвищеної нервозності. Мама мого коханого не пропускала моменту принизити мене з будь-якого приводу і без. Я постійно вислуховувала, як вона, будучи вaгiтною сином робила все, та ще й працювала. А я ж сиджу вдома, і вічно скаржуся, як важко.
Коли я потрапила в пoлoговий будинок – це був рай. Відсутність поруч свекрухи – краса! Але на п’яту добу після народження сина нас виписали і все продовжилося. Тепер було складніше. Вона дорікала, що я не можу заспокоїти дитину і не справляюся зі справами по дому. Одного разу я не витримала і сказала їй, що могла б і допомогти мені з малюком, адже це її онук. Тоді вона відповіла, що спочатку треба довести чи її це онук. Ось тут-то я і впала в ступор. Що це означає? З чого такі думки?
Наступного дня я підслухала розмову, коли чоловік збирався на роботу і пив каву. Свекруха розповідала, що я ні на що не здатна і де тільки він мене знайшов? А потім і зовсім сказала, що не довіряє мені, і хлопчик зовсім не схожий на свого батька. Моя свекруха поцікавилася, чи впевнений він, що це його дитина? Може я «нагуляла живіт» і повісила хлопчика на нього.
Читайте також: “Дякова дочка не пара нашому сину, ще раз побачу з Іваном – прославлю на все село”: Їх розлучили батьки
Вона запропонувала перевірити спорідненість і зробити нашому синові. Це було жaxливо. Стільки бруду і ненависті. Що ми їй зробили? І все це мати мого чоловіка постійно висловлює йому. А якщо він і правда вирішить провести цей тест навіть, щоб просто закрити рот своїй мамі? Я впевнена, що це син мого чоловіка, але маленька ймовірність все ж є. Я дуже боюся результату.
Не знаю, як мені бути. У мене немає вже сил жити під одним дахом з цією жінкою. Її маразм досяг апогею. А це бажання зробити тест моїй дитині – взагалі найвища ступінь маразму. Як ужитися з цією людиною? Або це нереально і треба просто бігти, куди подалі від неї?
