Світлана повернулася додому раніше, ніж зазвичай, щось забула. Дивиться в передпокої туфлі чоловіка, який до вечора має бути на роботі, а поруч чужі жіночі туфельки, а біля його куртки висить червоний плащик. А з їх кімнати звуки всякі доносяться. Відкрила вона двері, та краще б цього не робила

Світлана вчилася на останньому курсі, саме закінчувала інститут, коли запала в дуту Анатолію. Він саме з армії поверувся. Став він дівчину на побачення кликати, та на танці водити.

Світлана була з родини робітників, однак батько останнім часом керував профспілкою великого заводу, а батьки Толіка займалися торгівлею. Вирішили молоді одружитися, і хоч батьки і не були в захваті від цього, але весілля зіграли за всіма правилами, велике, галасливе, щоб всю численну рідню уважити. Джерело

Перші роки подружнього життя молоді жили окремо. Батьки з обох сторін намагалися їх контролювати, та розуму вчити, але оскільки вони працювали і самі себе забезпечували, то особливих важелів впливу у них для цього не було.

Ще через рік у подружжя народився малюк. Став Толик затримуватися все частіше на роботі, а дружині все більше висловлювати за те, що син неспокійний, все плаче, скиглить, спати не дає. А ще взяв манеру у мами на ніч залишатися.

Світлана стомлювалася за день з сином, сподівалася на допомогу хоч трохи, щоб у душ спокійно сходити, а він у мами на дивані перед телевізором вилежувався. А одного разу прийшов і заявив, що вони у батьків тепер жити будуть. Якраз сестра його поїхала в інше місто вчитися, кімната окрема є. Так буде краще, і дитину мама допоможе няньчити.

Не хотіла Світлана до свекрухи в прийми йти, але чоловік вже все вирішив і батьки його наполягали, переїхали. Тут і почалося … І вона не така, і дитина, точно не в нашу породу, і багато ще чого. Невістка кріпилася, мовчала, намагалася зайвий раз не відповідати. А малюк, відчуваючи нервозність матері, ще більш неспокійним став. Світлана знайшла вихід, вкладала його в коляску та в парк, на свіжому повітрі з ним побільше гуляла. І він спав, і вона під час цих прогулянок трохи відпочивала.

Але ось одного разу вона повернулася набагато раніше, ніж зазвичай, щось забула. Дивиться в передпокої туфлі чоловіка, який до вечора повинен бути на роботі, а поруч чужі жіночі туфельки, а біля його куртки висить червоний плащик. А з їх кімнати звуки всякі доносяться. Відкрила вона двері, та краще б цього не робила. Там її чоловік з іншою милується, вона навіть її знає. Ця Карина, зі свекрухою на ринку працювала.

Світлана до виходу, а тут свекруха в двері: «Ой не встежили!», – каже синові. Той відвернувся до вікна, на дружину не дивиться, а Карина давай їй розповідати, що вони давно зустрічаються, так як вона Толика любить, і батькам його подобається. А свекруха стоїть і підтакує.

– Бери свою дитину, і вали до батьків! Тепер я його дружиною буду!

Розвернулася Світлана і в чому була, в тому і до батьків пішла. Сина виростила сама, батьки допомагали, але про заміжжя більше і не думала, боляче глибоко її зачіпила ця зрада.