Якби ж Оля знала, як пройде зустріч у вихідні з родичами, то взяла б на понеділок відгул. А так потрібно вставати йти на роботу.
А її чоловік Антон, був навпаки у хорошому настрої, та говорив їй як вони вчора чудово посиділи. Невдовзі в нього день народження, то знову можна так зібратися.
У Олі була своя думка, але вона поки що не говорила своєму чоловікові. Тільки згадувала собі в думці як все було. Ще в суботу з самого ранку, вона почала прибирання в їхній трикімнатній квартирі.
Потім приступила до приготування страв на святковий стіл.
Це був перший візит чоловікових батьків та родичів з сім’ями, після їхнього весілля. Антон Олі не допомагав він тільки збігав ще раз у магазин по свіжий хліб. В неділю гостей чекали близько третьої години дня, Оля встала 5:30 зранку та все одно не розрахувала часу.
Всі задумані страви вона приготувала, але привести в себе в порядок так і не встигла. Тож швидко одягла святкову сукню, то зав’язала волосся в пучок і вийшла до гостей. Гості оцінили старання Олі, їм все сподобалось, сиділи аж майже до опівночі.
Антон заявив, що в нього розболівся живіт та й пішов у спальню, а Олі самотужки прийшлося прибирати весь посуд зі стола та мити.
То ж лягла жінка близько другої ночі. На роботі Оля почувала себе дуже втомленою, одне добре що начальства не було. Розповівши своїй колезі та подрузі Дарині, вона сказала що більше так не готуватиметься.
Чекала від неї підтримки, однак та у відповідь тільки їй ще більше засмутила, сказавши, що тепер від неї родичі на кожне свято чекатимуть великого стола з купою делікатесів. Та Оля намагалась переконати подругу, що такого не буде вона зможе поступово відучити родичів.
Однак Дарина у відповідь її тільки посміхнулася. А через тиждень коли їй зателефонувала Леся, сестра Антона, Оля зрозуміла що її подруга Дарина була права. Вона хотіла попросити Олю щоб та приготувала, запечену качку та рибку, які вона тоді їм наготувала, коли вони були у них у гостях.
Про те як не було тяжко Олі відмовити, вона зробила це та сказала Лесі що в неї нема часу. Сестру чоловіка чути було в трубку, такої відповіді від Оля не очікувала і у відповідь тільки сказала, що її дуже жаль, вона ж на неї розраховувала.
Через місяць всі знову збиралася в гості до Олі та Антона, в цього разу на день народження чоловіка. Ще за чотири дні Антон сказав Олі, що потрібно цього разу закупити продуктів у три рази більше, бо потрібно приготувати страв більше, адже його мама побажала взяти із собою ще додому.
Щоб наступного дня вони мали що їсти, і їй би не прийшлося стояти біля плити. Однак Оля і чоловікові знайшла, що відповісти, так як його старшій сестрі Лесі.
Вона сказала що минулого разу вона не встигла себе привести в порядок, то ж цього разу вона хоче бути гарною та красивою.
І спитала Антона, що правда, що він же хоче щоб про його дружині сказали:” Подивіться тільки, яка Оля красуня”. Антон на такі слова звісно не міг заперечити дружині. То ж прийшлося йому самому купляти продукти та думати, що покласти на стіл.
А Оля як і говорила, провела час у косметолога, на манікюрі та в перукарні. У неділю як і обіцяли всі родичі знову зібралися у них дома.
Вони одразу всі пройшли за святковий стіл, швидше подивитися, що з цього разу на них добренького чекає.
Та побачили тільки тарілки з ковбасною нарізкою та куплені салати, Одне тільки що чоловік відварив картоплі та заправив її нарізаним кропиком з маслом. У цей час Оля Прийшла якраз додому, вона чудово виглядала.
В руці вона тримала подарунок для чоловіка. Ніхто з родичів її комплімент не зробив, свекруха та сестри Антона тільки спитали, чи будуть ще якісь страви приготовлені жінкою.
Одна Оля відповіла що ні, адже вона сьогодні така ж гостя як і вони. Цього разу не дуже затяглось і Антон встиг прибрати все ще до 23 години.
Проте перемивши весь посуд за гостями, він наступного дня поїхав та купив посудомийну машину.
Олі хоч і вдалось провчити чоловіка та його родичів, однак вона все-таки нечасто але балувала їх делікатесами.
Автор: Ніна
