Коли Світлана Ігорівна дізналася що вона стане бабусею, її чомусь стало сумно. Вона наче відчула, що одразу постаріла. Її донька Софія з чоловіком живуть в іншому місті. Світлана Ігорівна бачилась з ними не часто, та й молоді люди не часто радували своїми приїздами жінку, через роботу.
Порадивши з чоловіком Світлана зробила сюрприз. До появи онучки залишалося менше місяця, тому вони вирішили поїхати до майбутніх молодих батьків та привести їм свій подарунок. Софія говорила матері що кума з кумом ліжечко купили, візок подарує свекруха з чоловіком. А от що їм подарувати, то ніхто нічого не говорив.
Мовляв, придумайте самі, от Світлана Ігорівна з чоловіком і придумали та купили спеціальне дитяче крісло в машину.
Коли вони приїхали в гості то їх ніхто не чекав, та й вони самі не попередили нікого. Однак Софія з чоловіком були вдома. Донька звісно радісно зустріла маму з татом, а от її чоловік Матвій стояв мовчки і вираз обличчя в нього був невеселий.
Коли Світлана Ігорівна з чоловіком показали свій подарунок, то зять раптом заговорив. Та те, що він сказав, нікому не сподобалось. Буцімто їм не потрібне таке крісло, він сам замовив імпортне, яке буде набагато зручніше для немовляти.
Матвій сподівався, щоб батьки Софії оплатять за нього, тим більше воно коштувало, по його міркам не таку велику суму, всього 8 тисяч гривень.
Чоловік Світлани Ігорівни почав переступати з ноги на ногу, а сама жінка заявила що в них немає таких грошей. Вони не розуміли чому зятю не сподобався їхній подарунок. Хоч крісло і не нове, але в дуже хорошому стані, тож навіщо багато переплачувати?
А далі почалося ще гірше, Матвій почав звинувачувати тестя і тещу, що вони приїхали до них несподівано та ще з незрозумілим подарунком, що він їх не запрошував в гості.
Світлана Ігорівна з чоловіком підвелися і пішли до вхідних дверей. Їх не так слова зятя образили, як поведінка та слова рідної доньки Софії.
Яка теж їм заявила, що або вони оплачують те крісло, яке замовив Матвій або їдуть додому. Батьки мовчки опустивши очі вийшли за двері квартири. Вже на вулиці Світлана Ігорівна дала волю своїм сльозам. Вона ніколи не могла подумати, що рідна донька так поступить з ними.
Чоловік Світлану Ігорівну дорікав тим, що мовляв: зробила подарунок то тепер і маєш. Навіщо було взагалі щось купляти та приїжджати до них, якщо і справді вони на них не чекали. Та й стосунки у них з дітьми не зіпсувалися б.
Я особисто дуже неприємно вражена з цієї історії, а ваша яка думка? Може хтось навпаки підтримує Софію з Матвієм, напишіть нам будь ласка свої враження та коментарі.
Галина Червона
