Тільки на весіллі я зрозуміла, що гірко помилялася з нареченим, а сукню він сам підмінив

З Денисом я познайомилася на нашій спільній роботі. Він відразу підкорив моє серце. Говорив чарівні компліменти, пригощав цукерками, дарував квіти, як тільки я приходила на роботу. Причому дарував виключно ромашки, але ж це були мої улюблені квіти.
Любовний роман з ним закрутився блискавично.

З тих пір на роботу вранці ми їхали разом, так як коханий переїхав до мене. Співробітники з упередженням ставилися до нього і говорили що це не хлопець повинен жити у дівчини, а навпаки. Але я не звертала уваги на їхні слова, адже Денис здавав свою квартиру в оренду, щоб накопичити нам на весілля, яке ми запланували в цьому році. Джерело.

Та й його економність мені подобалася, можливо ще тому що мій колишній хлопець був ще той ласун та гроші у нього ніколи не затримувалися. А кулінар Денис був що називається від Бога. Це і підкорило моє серце.

Якось прогулюючись з ним я вирішила зайти в кафе. Але Денис скривився і сказав що тут все дуже дорого, та й кафе це марна трата грошей, особливо дорогі, але тим не менш пішов зі мною.

Ми сіли на літній веранді і чекали поки офіціант принесе меню і тим часом обговорювали майбутнє весілля, будували плани, жартували, сміялися.

Коли ж офіціант приніс меню Денис замовив собі склянку мінералки, а я була дуже голодна і тому замовила собі відбивну, салат і гарячі роли. Коли ж принесли рахунок Денис глянув на мене так, що я вирішила сама його оплатити. Адже кафе було дійсно не з дешевих. А Денис економний, значить піклується про наше майбутнє. Як же я помилялася.

Весілля вже мало відбутися через тиждень, а сукні ще не було і тому підбирати її ми вирушили в найближчий вихідний. Походивши по салонах я побачила її. Сукня була ніжно-молочного кольору і схожа на шматочок повітряної хмарки. Я вибрала її і понесла на касу.

Денис радив мені ще приміряти декілька, але я його вже не слухала і несла сукню на касу. Як не дивно Денис оплатив без зайвих суперечок. Напевно він розумів що для нареченої це особливий день, і сукня має бути особливою. Після Денис зателефонував щоб оплатити ресторан який я сама вибрала. Тим більше адміністратором там працювала моя племінниця і знижку зробила солідну.

Настав день весілля. Я щаслива крутилася перед дзеркалом наводячи марафет і дістала коробку з весільною сукнею. Денис квапив, адже ми вже спізнювалися. Я одягла сукню, але тут зрозуміла що щось не те. Та сиділа на мені як влита, а ця якось не так.

Поглянувши я побачила що сукня зовсім інша, набагато гірша, і мало не розридалася. Денис розвів руками і сказав що сам в жaxу, і напевно це магазин щось наплутав.

Але діватися вже було нікуди. Сіли з Денисом в авто, а після розпису він сказав що приготував мені сюрприз. Що-що, а сюрпризи Денис вмів робити. Він завіз мене в найближчий фотосалон. Там він замовив наші спільні фото в красивому оформленні. Після чого сказав, що мене чекає ще один сюрприз. Я мало не розридалася від розчулення і подумала що переплутана сукня це дурниця, головне що такий наречений поруч.

Так я їхала занурена в свої щасливі думки і прокинулася вже коли ми зупинилися біля міської їдальні. Нічого не розуміючи я зайшла всередину, там сиділи всі наші гості. І тут до мене дійшло.

Читайте також: “Я з першої зустрічі зрозуміла, що з свекрухою не вживуся. Інші он на весілля невісткам золото, долари дарують, а тут сміх просто”

Мій наречений жмот, справжній жлоб. Дешеві цукерки. Польові ромашки, зірвані на найближчій клумбі, сукня, яку Денис підмінив. А тепер – їдальня. Не тямлячи себе від образи я кинулася геть, добре що Денис не помітив пропажі, він в цей час скандалив з кухарем, а гості мовчки спостерігали за всім, що відбувається.

Я вибігла в сльозах на дорогу і поруч зі мною пригальмувала машина. Це був Кирило, мій колишній. І зовсім він не жмот, просто не вміє їх збирати.

Минуло три місяці, я розлучилася і вийшла заміж за Кирила. Він мене носить на руках. А весілля у мене було найкраще в місті.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram