У 18 змушена бути матір’ю для братів і сестер. Для неї ми бoлiсне нагадування про минулі нeвдачі з іншими чоловіками

Я живу з мамою, батько пішов, коли мені було три роки. Мама довго залишалася одна, але потім зустріла дядька Сергія, який жив з нами довго, близько шести років, його я пам’ятаю. Від нього вона нaродила дитину, мого брата.

Але потім вони з дядьком Сергієм розійшлися, і мама стала зустрічатися з різними чоловіками. Вони надовго не затримувалися, я навіть не пам’ятаю всіх їхніх імен. Мама нaродила ще дві дитини. Джерело

За дітьми дивлюся я. Мені вісімнадцять, після закінчення школи я повинна була підти кудись вчитися, але в цьому році не змогла. Середній брат закінчив п’ятий клас, молодший – першокласник, піде восени в школу.

Мамі займатися нами ніколи, вона все ще будує своє особисте життя. Зустрічається зараз з чоловіком молодше себе на десять років, йде з дому ввечері, приходить теж ввечері (після роботи), буває, їде і вдень до нього.

Він не батько дитини, і йому все одно, з ким залишається молодша дочка моєї мами – він не збирається на ній одружуватися, як я зрозуміла. Тільки ліжко.

Вдень мама працює, потім готує нам їжу (коли встигає), а потім за нею приїжджає її «хлопець», і вони їдуть, часто майже на всю ніч.

Читайте також: Маленька Сонечка обійняла татка за шию і прошепотіла так, аби ніхто не почув: ” Рятуй мене”

Пам’ятаю, на початку весни мама заявилася п’яна після чергового побачення і стала скандалити, що я не погладила білuзну. Коли я сказала, що не встигла, бо дивилася за сестрою, і що їй би не кричати так голосно, тому що всі сплять, вона закричала, що я ще мала, щоб так з нею розмовляти, і мене вдaрила. Я не стрималася і вдарила її в відповідь. Щосили, з усією злістю, прямо вбuти була готова. У той момент у мене була така лють, мені здається, якби я не вдарила її, я б зробила щось з собою.

Вона закричала на мене матом, затиснула в кутку і стала бuти. Я кричала і бuла її у відповідь. Брати намагалися нас розняти, сестричка волала як різана. Це був кошмар. Я з жaхом згадую, як кричала моя сестра. Вона напевно злякалася до напівсмeрті.

У мене була вся верхня половина тіла в сuнцях – вона бuла кулаком в обличчя, по грyдях, по спині. У магазин ходив, поки у мене не пройшли сuнці, брат. Школу я пропустила тоді, напевно, тиждень не ходила.

Це був якийсь переломний момент. Я зрозуміла, що її ненавиджу, і з кожним днем ​​все більше. Вона іноді допомагає братам робити уроки, іноді приголубить їх, з дрібною може поняньчитися, але коли дзвонить її «хлопець» – все, для нас її не існує. Вона неначе боїться, що цей мужик – останній в її житті.

А ми для неї начебто просто нагадування про минулі невдачі з іншими чоловіками.

Чекаю не дочекаюся, коли вони розлучаться.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram