– “У мене є знайомий дуже багатий чоловік, який шукає другу половинку. Може сподобається тобі, так житимете разом” – сподобався, переїхала до нього, а за хвилину опинилась на вулиці

Працювала у нас на трикотажній фабриці кілька років тому жінка, нічим не приваблива. Одягалася скромно. Була просто сірою і нецікавою. Звали її Маргарита. Спілкування з нею проходило тільки під час обідньої перерви. У нас є загальна їдальня, де ми всі збираємося.

Розмови з Марго, як вона любила себе називати, завжди був дуже короткими, тому ніхто не звертав увагу на жінку. Однак, незважаючи на це, в плітках стала ходити про неї погана слава. Жінки помічали, що незважаючи на те, що Маргарита була ніби як не за чоловіком, до неї постійно заїжджали на вигляд дуже забезпечені чоловіки на дорогих іномарках. Ну і шепотілися дівчата.

Так ось. Якось довелося одній моїй колезі з Марго мати справу. Був звичайний день, обідньої пори. Марина сіла поруч з Маргаритою. Настрій був дуже поганий. Напередодні у дівчини вкрали на ринку сумочку, де була зарплатна картка, велика сума готівки і всяка інша менш цінна всячина. Жінка була в розлученні вже як півроку і жила одна в своїй невеликій однокімнатній квартирі.

На цьому тлі, жінка розговорилася тій людині, хто їй перший попався. Виявилася цією людиною – Маргарита.

– Ось, обібрали мене вчора, – почала Марина.

– Чула, зараз люди все злі – відповіла Маргарита.

– Була проблема з мужиком, так ось тепер ще й грошей немає ні копійки, – схлипуючи сказала Марина.

– А хочеш я тобі допоможу? – тихим голосом сказала Маргарита.

– Як же?

– А у мене є знайомий дуже багатий чоловік, який хоче знайти собі другу половинку. Може сподобається тобі, так житимете разом …

– Ну давай спробуємо. Я з ним зустрінуся, – від безвиході промовила Марина.

– Тільки він живе за містом, там дороги зараз всі розвезло, на авто не проїхати. Ми з тобою до нього поїдемо на електричці разом, – попередила Маргарита.

– Немає проблем, – відповіла колега.

Призначили час і поїхали. Їхати потрібно було дуже далеко. Добиралися до станції півтори години, а після ще на рейсовому автобусі в глиб лісу. Від зупинки потрібно було йти пішки. Дійсно, дороги начебто не було, лише невелика стежка. Будинок був дуже багатим. З однієї з його кімнат вийшов чоловік і представився Мироном. Чоловік виявився дуже доброзичливим і запросив всіх до столу.

Вони спілкувалися і їли. Спілкування було дуже приємним. Все закінчилося на позитивній ноті і було призначено наступне побачення через 2 дня. Марина погодилася. Наступного разу все було також дуже мило. Марина зрозуміла, що Мирон – чоловік її мрії. В останню зустріч він запропонував Марині взяти відпустку на роботі і переїхати до нього. Вона погодилася.

– Ти казала, що в тебе квартира є, так давай її здамо, – запропонував чоловік.

– Думаєш, що я на довго у тебе, – посміхаючись запитала Марина.

– Поживемо побачимо.

Марина хотіла, щоб квартира здавалася офіційно. Мирон підтримав її в цьому і сказав, що у нього є знайома фірма, яка займається здачею квартир в оренду, і вони все зроблять на вищому рівні. Марина недовго думаючи погодилася. Через день документ про здачу квартири в оренду був готовий, кур’єр навіть сам привіз цей документ в будинок Мирона. Жінка підписала папери, і угода відбулася. Однак, після цього, історія отримала новий виток.

Після того як кур’єр поїхав, той милий Мирон, який був весь цей час, змінився. Чоловік підійшов до жінки і сказав, щоб вона збиралася і виміталася з його будинку.

– Як? – запитала Марина.

– Збирай речі і вали, – прокричав на неї Мирон.

– А як же те, що ти запропонував мені зовсім нещодавно жити разом і так далі?

– Тепер жити ти будеш на вулиці, і мене це не хвилює, – озлоблено вимовив Мирон.

Марина заплакала, зібрала речі і вийшла з дому. Приїхавши в рідне місто, вона виявила, що в її квартирі змінені замки. Звернувшись в поліцію, їй сказали, що вона підписала папери, в яких наймачі квартири мають право продати цю нерухомість за своїм бажанням. Але історія закінчилася добре. Колишній чоловік Марини Анатолій при покупці даної квартири, вказав в договорі, що власником буде дружина, але при продажу, його повинні довести до відома і він повинен також підписати документи і погодитися з угодою.

Коли шахраї стали продавати дану квартиру, то крім підписів підставних наймачів мав стояти і підпис Анатолія, який він звичайно ж не поставив. В результаті угода була визнана незаконною.

Марго і Мирон виявилися чоловіком і дружиною. Тепер їх заробітком всерйоз зацікавилися правоохоронні органи. Марина ж повернулася до свого колишнього чоловіка.

Фото ілюстративне – strangeworlds.at.ua