Одружилися ми з чоловіком коли я чекала дитину. Спочатку все було дуже добре, квіти, подарунки…
Жили в квартирі, яку купили мої батьки. Він з дитинства жив з своєю мамою та сестрою.
У них можна сказати не благополучна сім’я, тата давно не стало, мама з поганими звичками, хоча зараз вроді все добре.
До появи дитини все було добре, пізніше почались сварки, грошей не дає, каже що нема при чому працює і я знаю, що гроші у нього є.
Почав пізно приходити додому.
У мене є брат молодший, недавно одружився.
І ось одного разу вони посварилися з чоловіком, брат на нервах сказав, що той живе у квартирі, яку купили його батьки.
Чоловік звичайно розізлився і сказав що ми переїжджаємо до нього, тобто будемо жити з його мамою.
Сказати, що це було життя це нічого не сказати…
Постійні сварки, їй 68 років, в хаті безлад, нічого зробити не дає, мене контролює коли я іду і приходжу з дитиною.
Скажу більше умови там дуже погані, стара квартира, яка давно не бачила ремонту.
Грошей завжди не вистачає, коли потрібно щось купити то чоловік каже, що немає.
Але купити машину і поміняти салон на шкіру, так на це гроші є.
Добре, що мені з дитиною батьки помагають.
Свекруха постійно вмішується у наші стосунки і настроює чоловіка. Каже що я погана жінка, хочу забрати у неї квартиру, його обманюю.
В останній сварці він мене просто вигнав, сказав щоб я збирала одяг і йшла звідси.
Я звісно на емоціях зібралась і пішла до батьків.
Що дальше робити, як жити?
Дайте пораду?
Автор: Весняна
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
