Зустрічаємося з чоловіком близько року, обидва вже дорослі, маю дочки від першого шлюбу 15 років.
Я від нього ніколи нічого не вимагаю, сама заробляю та забезпечую себе та дитину.
Нас все влаштовує у стосунках, а ось його брат зі своєю дружиною постійно його використовують.
Вони можуть заради своїх планів кликати його від мене, і він іде, бо це ж його рідний брат!
Дружина його постійно намагається вирішити, як їй буде зручно, може зателефонувати вночі, і вони вважають це правильним.
І він замість того, щоб побути зі мною, каже, що братові треба допомогти.
Мами у них немає тільки тато, і у них таке братнє кохання, яке вже дратує мене.
Коли у нас свої плани, то вони обов’язково знаходять причину, щоб його від мене забрати, дають поради, у наші стосунки втручаються.
Він ніколи не був одружений і дітей не має.
Брат може зателефонувати йому ввечері після роботи, щоб відвіз їхню дочку на заняття і забрати її, і це враховуючи те, що дружина брата не працює і сидить удома.
То чому вона сама не може цього зробити?
У них постійно якісь проблеми, які чомусь торкаються всіх: вони розлучаються і при цьому всі повинні брати участь, треба ж морально підтримати брата, пити з ним у гаражі і при цьому всім він відсуває мене на другий план.
Я вже думаю розлучитися, хай живе життям брата та його дружини.
Я ніколи не боюся залишитися сама. У мене є дитина.
Я не знаю, як йому все це сказати і як поговорити, щоб не образити, а терпець уже закінчується.
Автор: Оксана
