Надя виросла без батьків. Старенька прабабуся абияк доростила дівчинку до шістнадцяти років і покинула цей світ. Протягом останніх двох років до повноліття опікуном Наді була одна троюрідна тітка, але це було простою формальністю. Дівчина продовжувала проживати в квартирі прабабусі, можна сказати, одна, а тітка лише раз в тиждень закуповувала їй продукти та давала грошей на дрібні витрати. Ні про яке виховання тут і мови не було.
Уявлення про нормальну сім’ю у молоденької Наді не було. Але сталося так, що в свої двадцять років вона вже чекала малюка, і їй довелося вийти заміж за батька своєї дитини. Його звали Рома, він був на рік старший, але до сімейного життя теж абсолютно неготовий. Єдиним плюсом в цій ситуації була наявність хороших свекра і свекрухи, які дуже допомагали молодим з новонародженим сином, Владиком.
Але допомога допомогою, а подружжя самі створюють правила в своїй родині. Так ось в сім’ї Наді і Роми, правил не було взагалі ніяких. Чоловік і дружина жили якимись окремими життями, частенько віддаючи сина батькам. В результаті Рома нагуляв собі якихось пригод і потрапив в місця не настільки віддалені, залишивши дружину одну, та ще й знову при надії.
Надя привела у цей світ дівчинку, Аліну. Як годиться, відсидівши у другому декреті три роки, дівчина вирішила, що час би уже їй і на роботу влаштуватися. Природно, діти їй заважали часом, і вона все так само відправляла їх до бабусі з дідусем. Згодом дійшло до такого, що мати вже не забирала Владика і Аліну відповідно до свого робочого графіку два через два, а залишала на цілі тижні на піклування свекрухи і свекра.
А потім у її житті з’явився Віктор. Надя закохалася в нього без тями, швидко розлучилася з чоловіком і почала жити новим життям. Але діти, чомусь, в формат цього нового життя зовсім не вписувалися. Владик і Аліна тепер уже постійно жили у батьків свого батька. Рідна мати стала відвідувати їх тільки по неділях, і то не щотижня.
Діти підростали і все більше і більше не розуміли чому при живій здорової матері вони живуть у бабусі з дідом, особливо сильно переживав син. Але запитати про це Надю боялися, раптом зовсім приходити перестане … І син, і дочка дуже любили свою маму, але поступово образа початку пересилювати любов.
Коли Владу виповнилося шістнадцять, він раптом відмовився бачитися з матір’ю: просто йшов гуляти в неділю і все. Сестра взяла з нього приклад рівно тоді, коли їй виповнилося стільки ж років. А Надя … Надя зітхнула з полегшенням, всі ці роки вона насилу змушувала себе ходити до власних дітей, тому нікого вмовляти і наполягати ні на чому не стала.
Майже перед звільненням Романа не стало, сильна пневмонія стала тому причиною. А ще через якийсь час Віктор кинув Надю. Жінка залишилася зовсім одна, їй було всього тридцять вісім, і вона розуміла, що нікому вона не потрібна.
Спроба повернути дітей пройшла невдало, обоє знову проігнорували її. Так і прожила Надя все життя, так і не дізнавшись, що ж це таке – справжня міцна і дружна сім’я.
Фото ілюстративне з вільних джерел
