Марина Малиновська вісім років тому покинула рідні Чернівці та перебралася до Чехії, де працює адміністратором в міжнародній компанії.
Спочатку дівчина відчувала себе в Чехії досить незатишно, мова здавалася складною, люди — непривітними, звички мешканців Праги — дивними. Але через деякий час Марина адаптувалася, знайшла хорошу роботу і своє коло спілкування, навчилася цінувати переваги розміреного життя в тихій, затишній чеській столиці. Про життя в новій країні розповіла Марина.
Історія переїзду
Вісім років тому Чехія була однією з тих країн Євросоюзу, куди легко було отримати довгострокову візу. А мені хотілося цікавого дозвілля і подорожей, хотілося підтягнути мову в природному розмовному середовищі. Ось і зважилася на переїзд.
Читайте також:Ніхто не говорив, що буде легко: сповідь українки з Італії
Після п’яти років продовження довгострокової візи можна отримати ПМЖ, ще через п’ять років можна здавати іспити на громадянство (чеську мову, тести на історію-географію-культуру Чехії, плюс співбесіда). Часто в громадянстві відмовляють через старі борги за страховку, навіть якщо це кілька десятків євро! Також дуже важливо і для ПМЖ, і для громадянства підтвердити документально, що ти заробляєш достатньо грошей і платиш всі податки і страховки: медичну та соціальну.
Перші враження
Спочатку я відчувала себе, як на іншій планеті: що говорять — незрозуміло, сама нічого сказати не можу, не здатна відреагувати ні на грyбicть, ні на комплімент; все, що для мене красиво, важливо, розумно — для них ніяк.
Емігрантa тут автоматично сприймають як вoрoгa, який прийшов щось відняти – робоче місце, наприклад, — або нaшкодuти ще якимось чином. Тобто ти за визначенням заздалегідь погaнuй. Місцеве населення не любить приїжджих, особливо не в пошані люди з колишнього CНД.
Реакція на poсійcьку або українську мову може бути вкрай pізкoю: можуть проігнорувати прохання або просто нaгрyбuти. Пом’якшують aгрeсiю гроші: заможна людина може довго прожити в Празі, не відчувши на собі негaтuвнoго ставлення.
Мова
Мова на перший погляд нескладна, але це поки мова йде про покупку продуктів в супермаркеті і оплату рахунків на пошті. Насправді вивчити чеську мову на такому рівні, щоб підтримати неформальну розмову в чеській компанії, розуміти їх гумор і вміти швидко реагувати, можна тільки проживши в Чехії мінімум три роки.
Багато іноземців живуть тут, не знаючи і намагаючись вивчити чеську мову. Дійсно, можна прожити в Чехії 10 років і більше, не говорячи чеською, якщо у вас своє коло спілкування, а робота — в іноземній компанії (або є джерело пасивного доходу).
Робота
Якщо ви працюєте руками, місце праці знайти неважко: дешева робоча сила потрібна завжди. З інтелектуальною працею не так все просто; якщо мови не знаєте, вибір зовсім невеликий. Є кілька pоcійськoмовних газет і сайтів, на яких можна шукати роботу, але це, швидше за все, буде низькооплачувана робота в маленьких сімейних фірмах, що належать емiгрантaм. Щоб претендувати на більш серйозну позицію у великій фірмі, потрібно знання мов (бажано декількох іноземних) і, бажано, європейську освіту. Ну і як мінімум ПМЖ, а краще громадянство.
Освіта
Здобути освіту в Чехії — хороша думка: з європейським дипломом легше отримати роботу і в самій Чехії, і в інших країнах Європи. В університетах вчаться, як і в Україні, 5 років. Через 3 роки отримують звання бакалавра, ще через два — магістра наук. Великий вибір навчальних закладів; в приватних (платних) за помірну за європейськими мірками плату можна дотягнути до диплома без особливих зусиль. А в державні вступити важче і довчитися складно.
На відміну від України, в Чехії освічених людей небагато, закінчену вищу освіту мати престижно. Деякі не мають навіть атестата про закінчення середньої школи, оскільки не змогли здати випускні іспити. При цьому люди живуть собі спокійно, влаштовуються на роботу, купують квартири в кредит.
Житло
Зняти 2-х кімнатну квартиру не в центрі, але і не на самій околиці, коштує 10-12 тисяч чеських крон (400-450 доларів). У центрі за такі гроші можна зняти “гарсонку” — це однокімнатна квартира в центрі або недалеко від нього. Її особливість — кухонний куток, без звичної окремої кухні.
Є ще бюджетний варіант — “ательєр”. Як правило, це однокімнатна квартира, яка призначена не для проживання, а для офісного приміщення, так як знаходиться під дахом на горищі. Мінус такого житла для приїжджих — в ательєрі не можна прописатися. А за чеськими правилами, людина, яка не має чеського громадянства, повинна бути прописана і проживати за цією адресою. Це строго перевіряється при продовженні візи.
Наші люди через бідність живуть в квартирах по 8 людей, і звичайно, всіх їх там не пропишуть. Втім, прописку можна купити, хоча це ризиковано.
Вартість комунальних послуг: на двох від 3000 до 5000 крон (1 крона = 1 гривня) в місяць. Залежить від виду опалення і від платежів за утримання будинку. Якщо, наприклад, будинок новий, з рецепцією, то платежі будуть вищі.
Транспорт
У Празі дуже зручна транспортна інфраструктура. Метро невелике, схоже на київське, всього три гілки, і дуже зручне. Розібратися в ньому і не заплутатися може будь-хто. У порівнянні з багатьма західноєвропейськими країнами, метро нове, чисте і постійно добудовують нові станції.
Також є трамваї, автобуси, електрички. Весь транспорт ходить з точністю до секунди. Якщо на хвилину трамвай затримується, в черзі на зупинці починається пaнiка. Дороги ремонтують, підтримують в хорошому стані, добудовують зупинки, особливо у віддалених від центру місцях — там можна побачити сучасні електронні табло або “плазму” на зупинках.
Медичне обслуговування
Медицина страховка. За приблизно 60 євро на місяць ти отримуєш майже безкоштовне обслуговування, з частковою оплатою деяких послуг. Рівень медицини не високий, багато державних клінік в поганому стані. Ситуація схожа на українську, є хороші фахівці, а основна маса — середні. Тільки вдома завжди є знайомі знайомих, які знають хорошого лікаря, а тут до кого потрапиш, той і лікує. Ну і якщо страховки немає, то обслуговування шaлeно дороге.
Дозвілля
Чехи, незважаючи на те, що живуть в центрі Європи, де можуть подорожувати без віз, вважають за краще нікуди не виїжджати. У пражців користується попитом відпочинок на дачах. Вони закуповують на два дні продуктів і на вікенд їдуть відпочивати в дачному будиночку.
Інший варіант — поїхати в гори. Гори тут окультурені: зі стежками, лавками, кіосками з фаст-фудом.
Ті ж, хто залишаються в Празі, в основному проводять свій вільний час в пuвнuх, парках, торгових центрах і басейнах.
Кухня
Їжа в Чехії одноманітна і важка, нагадує німецьку. Чехи п’ють багато пuвa, і кухня у них, так скажімо, під пuвo: багато жирного і смаженого. В основному м’ясо в густій підливі, картопля; мало овочів, легких салатів.
Чехи дуже консервативні — не люблять пробувати нове, експериментувати зі смаками. Дуже мало їдять риби, тільки раз на рік, на Різдво, на стіл обов’язково подають смаженого коропа. При бажанні можна знайти ресторани з кухнями різних країн, але мало хто привозить автентичні продукти, тому доводиться їсти, скажімо, італійські страви з чеських інгредієнтів.
Існує міф про те, що в Празі на кожному розі варять смачну каву, але насправді смачну каву треба пошукати; більше того, тут досі можуть запропонувати мелену каву, залиту окропом в чашці. Цей спосіб приготування навіть має свою назву – “турка”.
Що стосується цін на продукти, то вони приблизно такі ж, як в Україні. Вино, кава, капучіно — 50 крон. Обід в ресторані — 150-200 крон на людину. Хліб — 25 крон, йогурт — 10 крон, шоколадка — 30.
