Уляна як і більшість жінок з її села, поїхала до Італії. Там робота, щоденні обов’язки, та звикнення до місцевого побуту та населення зовсім поглинуло жінку. Вона довго привикала до чужої країни та не могла вивчити мови. Та на щастя донька сеньйори, яку вона доглядала, та як була викладачкою італійської то займалася з нею, до речі безкоштовно.
Тільки за це Уляна повинна була виконувати деякі її розпорядження. Так дні за днями місяці за місяцями і проходило буденне заробітчанське життя в жінки.
А вдома в неї залишились чоловік та донька Юля. З ними щотижня зідзвонювалась, раз чи два рази. Але з часом, чоловік почав говорити, що в нього мало часу, багато роботи і йому постійно було ніколи.
Уляна почала думати, щось не добре, що в нього хтось появився. Чоловіка вона не хотіла прямо питати, а подзвонила до доньки і її задала пряме питання:
” Юлю скажи чесно в батька хтось появився?”. Ти дівчина відповіла матері що ні, що батько і справді багато працює.
Але все рівно на душі у жінки вже стало неспокійно. Вона все одно відчувала, що чоловік від неї щось приховує.
І тут один дзвінок, відкрив усю правду.
Подруга жінки яка знаходилася теж в Італії, попросила Уляну, щоб та подзвонила до її сестри, та сказала її дещо. Однак, Уляна не тільки передала слова подруги, а дізналася ще правду про свого чоловіка.
Сестра подруги ж нічого не знала, вона думала що Уляна все знає, тому жінку спитала, чи та собі теж не найшла в Італії якогось сеньйора.
Уляна не зрозуміла, чому сестра подруги сказала теж. Ледь дочекавшись вечора, вона подзвонила до доньки і її ще раз спитали чи є хтось у батька.
Цього разу Юля зрозуміла що мати щось знає, тому і не приховувала та сказала що так. Що батько вже четвертий місяць як живе у одної жінки, її звуть Ліда, вона добра, хороша, Юля сама з нею знайомилась.
Уляна почувши це, не так на чоловіка образилась, як на доньку, яка приховувала від неї цю інформацію. Вона назвала її зрадницею, і більше не хотіла з нею говорити.
Дівчина не розуміла матері, адже вона хотіла тільки як краще, вона ж не хотіла просто матір засмучувати. Скільки вона не пробувала з мамою більше поговорити, але Уляна ігнорувала всі її дзвінки.
І так навіть через декілька років, коли Юля виходила заміж і хотіла щоб мати приїхала до неї на весілля і була в такий день з нею поряд, то так і не діждалась.
Навіть сам чоловік дізнавшись про те, пробував поговорити з колишньою уже жінкою, та все марно. Так доньки Уляна не пробачила, ніхто не розумів жінки та не схвалював її рішення, але ніхто нічого подіяти не міг.
Ось така ще одна історія життя сім’ї, в якій хтось поїхав на заробітки. На жаль, мали є таких сімей, в яких все б залишилось добре чи навіть стало краще, після того як хтось їхав за кордон заробляти гроші.
Більшість сімей після цього стають роз’єднані.
Галина Червона
