Читала тут багато історій. Хочу з вами поділитись своєю. Вона не схожа на історії які тут прочитала.
Розкажу все спочатку.
На той час мені було 47 років. Була сім’я , чоловік з яким були дуже погані стосунки, всі ці роки не знаю чого терпіла, напевне через дочку.
Та коли дочці виповнилось 20 років і вона вирішила вийти заміж.
Я також вирішила поміняти своє життя кардинально. З чоловіком розвелася. Дочці зробила весілля правда невелике. тому що грошей у нас не було.
Я ж у свою чергу вирішила поїхати в Італію на заробітки. Задумала собі, що от зароблю гроші і допоможу своїй дочці. Так і зробила.
В Італії знайшла непогану роботу. Зарплата 1000 євро це були для мене дуже великі гроші. Я вирішила спочатку не відправляти нічого в Україну поки не назбираю пристойну суму, 5 років минуло назбирала як на мене пристойну суму і приїхала в Україну.
Прийшла до дочки перенесла гроші і я була настільки здивована, що мені сказала дочка, що чуть не розплакалась.
А вона сказала, що мамо мені не потрібні твої гроші.
Як не потрібні?
Я ж їх для тебе заробляла.
Дочка у відповідь засміялась, сказавши що ми з чоловіком і так добре справляємось і непогано заробляємо.
А гроші потрібно вкласти так, щоб я на старості літ мала куди повернутись і де дожити життя.
Зять з дочкою порадили купити квартиру, а поки мене немає, пустити туди людей, а гроші відкладати, як то кажуть на мою старість.
Я настільки гордилась в той момент, що змогла виховати таку розумну дочку, що словами вам не передати.
Я так і зробила як сказали мені діти. Поїхала знову в Італію сиджу і думаю, от тепер зароблю грошей приїду, допоможу їм щоб їм було легше…
Я дякую Богу що в в мене така донечка та зять.
Автор: Оксана
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
