Коли батько тільки присутній “на папері” у сім’ї. Любі її уже колишній чоловік добряче пошкрябав нервову систему. Першого разу, коли не прийшов на свій день народження додому. Люба була змушена зустрічати гостей, родичів, перепрошувати за його відсутність. Лише зранку наступного дня, Василь прийшов додому у веселому настрої. Сказав, що він з друзями уже відсвяткував.
Другий раз, це був виступ сина у музичній школі. Син дуже образився на батька. А на день народження самої Люби, сказав що йде до іншої, зібрав речі та пішов. А наступного дня з’явився та почав говорити про поділ майна. І по порядку перераховував, все що було у квартирі, і говорив то мені а то тобі залишається. Дванадцятирічний син Антон стояв та спостерігав за суперечкою батьків.
Він спокійно все сприймав адже у його знайомого зі школи, батько теж пішов з сім’ї, і він сказав Антону, що їм з мамою стало краще жити. Тож він теж думав, що це буде на краще.
Коли Василь разом з вантажниками забрав половину меблів, квартира стала зовсім порожньою. Одне що лишилося жінці, це заначка чоловіка, про яку він вже зовсім забув. Вона і купила за неї нові меблі, і все, що необхідно. Так після розлучення вже пройшло майже півроку. Та одного вихідного дня до квартири прийшла свекруха.
Думала що вона приїхала до внука. Однак жінка відповіла що вона приїхала, до всіх. І спитала де її син Василь, чому її не зустрічає. Вона одразу побачила перестановку та нові меблі у квартирі, і спитала у Люби, куди вони діли її меблі та килим? Люба відповіла, що все, що належить їй, то забрав якраз Василь. Жінка не розуміла про що говорила Люба.
Жінка спитала: ” Як у Василя, а де він сам зараз?” Люба спокійно відповіла, що вони розійшлися і вона не знає де він живе.
Жінка аж присіла від здивування, чому її ніхто про це не сказав. Люба їй дала склянку води і та пішла.
Не пройшло й години, як вперше Василь подзвонив до Люби, та одразу їй виговорив, навіщо та, все розповіла його матері.
А Люба відповіла: “А навіщо від неї приховувати?, вона має право знати”. Тоді Василь сказав: “А якщо я повернусь назад додому?” Він чекав, що дружина зрадіє почувши ці слова. Однак, Люба відповіла, що вже не можна.
В квартирі, більше немає місця для його речей та меблів, адже вона все купила нове. Та й взагалі сам чоловік вже також зайвий. Чоловік не сподівався почути таку відповідь від колишньої дружини.
А на останок Люба ще й додала: “А я зовсім не шкодую, і повітря чистіше й дихати легше”.
А чого їй і справді шкодувати? Від непотребу позбулася і ремонт зробила. Звісно він батько її сина, проте це вже інше.
Автор: Ніна
