У Віки завжди все було під контролем. Вона була обачливою та старанною, завжди оминала проблеми та знаходила вихід з будь-якої ситуації.
Але останнім часом ніби чорна смуга накрила її життя. Її понизили на роботі, зменшили заробітну плату, орендарка підвищила щомісячну суму оплати за квартиру. Грошей критично не вистачало. А згодом все стало ще гірше.
Дівчина затопила сусідів знизу, яким довелось оплатити ремонт. Вона віддала їм ледь не усі заощадження, а потрібно було ще купити ліки для мами. Віка вирішила замовити їх в інтернеті, де вони виявились на диво дешевими, але потрапила на шахраїв, яким переказала гроші. Втрати виснажували її не тільки фінансово, а й морально.
Якось, сидячи за кухонним столом, дівчина жалілась на труднощі подрузі, яка завжди її підтримувала.
— А може тебе хто зурочив? – Спитала Іванка у Віки. – Чи ти сама десь щось погане зробила?
— Та наче ні. – Відповіла дівчина. – Все як завжди.
Дівчата сиділи й думали що ж могло стати причиною такого невезіння та де шукати гроші. Однак нічого так і не змогли придумати.
Наступного дня, коли Вікторія прийшла на роботу, її викликав директор. Він поставив їй умову: або вона повертається на посаду, але бере на себе більше відповідальності за ту саму зарплату, або так і працює бухгалтером, як і всі.
Все через те, що Вікторія не захотіла мати стосунки з одруженим директором, та йому відмовила. Ну як би вона погодилась, якщо у цій же компанії в іншому підрозділі працює дочка директора.
Такі невдачі для дівчини стали гарною нагодою для зміни роботи та поштовхом для нових знайомств. А ці труднощі зробили дівчину сильнішою.
