Вікторія жила одна, з першим чоловіком вона вже давно розлучилася. Вийшла заміж зразу як тільки закінчила школу. Та звісно через брак досвіду та молоді роки подружнє життя довго не тривало. Однак дитинку Бог послав.
Відгулявши весілля, молода пара оселилася окремо. Чоловік робив кар’єру, поки Вікторія сиділа з з їхнім сином в чотирьох стінах.
Тож не дивно, що одного дня до їхньої квартири прийшла чужа жінка та заявила Вікторії, що вона з її чоловіком вже давно має стосунки, а вона нехай дасть йому розлучення.
Процес розлучення пройшов без скандалів, Вікторія залишилася з сином у квартирі, а чоловік пішов жити до своєї нової пасії. А жінка розчарувавшись у чоловіках вирішила присвятити своє життя синові. Так минали роки, син уже школу закінчував а Вікторія була все одна. Звісно їй траплялися якісь чоловіки, але до серйозних стосунків не доходило.
Тож жінка з головою поринула у роботу. Стала часто їздити сама у відрядження. Син вже був дорослий і на диво самостійним виявився, міг сам і приготувати і прибрати, тож Вікторія спокійно могла його залишити самого на декілька днів.
Ще їхавши в поїзді, жінка задивлялася на краєвиди у вікні. Її зустрів чоловік десь одного віку з нею, та сказав що відвезе її до готелю. Вікторія відповіла усмішкою та й подумала про себе:
“А він так нічого. Високий, красивий, спортивний. Ще й як виявилося без шкідливих звичок”.
Дмитрові теж приглянулася жінка.
Вікторія і сама не сподівалася що так швидко впорається, тож до Дмитра щоб він їх відвіз на нічний поїзд. Чоловік не хотів так швидко відпускати жінку, яка йому сподобалась, тож обманув, сказав їй, що вечірнього поїзда немає.
А сам запропонував поїхати на природу. Адже надворі був липень місяць, і погода була хороша.
Дмитро, щоб вивідати, чи в жінки є сім’я, чоловік сказав їй:
“Ви певне з чоловіком в тому місті засиділись і давно природи не бачили”.
Вікторія сама не знає чому, але одразу призналася що вона розлучена, а син уже дорослий. Машина чоловіка зупинилася край села, у полі. Неподалік була річка та ліс. А у полі ще лежало згреблені в невеликі купки сіно.
Вони розстелили скатертину, Дмитро взяв з собою бутерброди та ігристий напій. Вони посиділи, випили, поїли і не встигла Вікторія оглянутись, як чоловік кудись пропав. Жінка подумала: “Оце вже занадто, він так і все спланував”. Почала його гукати, та Дмитро не відгукувався.
Вікторія почала ходити по полі, і тут проходивши повз купку сіна, її хтось раптом за руку потягнув і вона не зчулася як опинилась в обіймах чоловіка. Того дня Вікторія так і не поїхала додому. А наступного Дмитро провів її до поїзда, ледь встигнувши забрати речі жінки з готелю.
На прощання він її палко пригорнув до себе. Та розлука ця була недовгою.
Бо Дмитро декілька днів ще зібрався та поїхав до Вікторії. Запропонував їй стати його дружиною. Жінка і погодилась.
Ось так вони вже шість років разом. А коли їх питають про їхнє перше знайомство, то Дмитро дещо соромиться, але Вікторія гордо відповідає, що вона знайшла чоловіка у купці сіна.
Автор: Нінель. Світлина: Наталії
