Ігор з Катею одружилися кілька років тому. Познайомилися на дружній вечірці у спільних друзів. Ігор був приїжджим, і тому Катя його раніше не зустрічала. Якось само собою вийшло, що чоловік зголосився її провести додому.
Була світла літня ніч, цокотіли коники, а вони йшли і розмовляли ні про що. Потім вони випадково зустрілися в магазині і знову розговорилися, немов давні друзі. Обмінялися телефонами, а ввечері Ігор зателефонував і запросив Катю на побачення.
Щоразу він вигадував щось особливе, щоб розважити дівчину. То вони ходили в зоопарк, то каталися на чортовому колесі. А одного разу взагалі стрибнули з парашутом. Ох, і верещала ж тоді Катя. Потім все якось плавно перетекло в підготовку до весілля. І саме весілля. І зажили вони, так би мовити, довго і щасливо.
Якби не одне але. Ігор категорично відмовлявся народжувати дітей. Одного разу Катя натякнула йому на те, що всі їхні ровесники катають коляски, а у них дітей і в планах немає. На що чоловік крикнув: “І не буде!” Жінка від несподіванки розплакалася.
Читайте також: Батьки вигнали з дому, кoли дізналися про третю вaгiтнiсть – гірка сповідь багатодітної матері з Тернопільщини
Коли вона спробувала з’ясувати у чоловіка, чому він проти, то той просто сказав: “Не хочу, просто не хочу”. Катя дуже страждала від цього, вона відчувала себе нереалізованою і розуміла, що при такому розкладі матір’ю їй не бути. А дуже хотілося.
Одного разу вона зважилася на відверту розмову з матір’ю. Розповіла їй про свою проблему. На що мати порадила їй завaгiтніти таємно. А потім вже чоловік нікуди не дінеться, прийме як даність.
І Катя зважилася на обман. Заради майбутнього їх сім’ї, як вона вважала. Через три місяці, щоб уже напевно, вона розповіла чоловікові про свою вaгiтнiсть.
Емоції на його обличчі не можна було описати. І вони аж ніяк не були щасливими. Він зблід, потім почервонів, стукнув кулаком по столу і вийшов з квартири, гримнувши дверима.
Додому ночувати Ігор не прийшов. Скільки не дзвонила йому Катя, телефон постійно був вимкнений. Жінка вдосталь наплакавшись вирішила для себе – навіть якщо і чоловік пішов назавжди, вона залишить дитину. Вона потрібна цього ще ненародженому малюкові.
З часу відходу Ігоря пройшло три місяці. Від нього все так само не було ні слуху ні духу. Живіт ріс, а з ним росла туга Катерини за чоловіком.
Ночами вона довго не могла заснути, все згадувала їх життя до розмови про дитину. Але ні про що не шкодувала, адже зсередини її маленькими ніжками штовхалo нове життя.
Ігор повернувся так само раптово, як і зник. Він пройшов до кімнати, сів на край ліжка біля ніг Каті. “Катя, послухай мене, – почав говорити чоловік, – ти, напевно, думаєш, що я останній негідник. Швидше за все, ти права.
У моїй батьківщині, у мене була дівчина. Галя. Ми любили один одного. А коли вона завaгiтніла, я був на сьомому небі від щастя. Але щастя було недовгим – при пoлoгах зaгuнули і Галя і наша новонароджена дочка.
Я був на межі відчаю. Запuв, потім взяв себе в руки і поїхав сюди. А коли я зустрів тебе, бiль став стихати. Ти хотіла дитину, а я згадував пoхoрон Галі і Марійки.
Я не зміг би перенести ще одну втрату, якби і з тобою щось трапилося.
Коли ти розповіла, що вaгiтна, я злякався. Я поїхав назад і кожен день ходив на цвuнтар. Поки одного разу Галя не прийшла до мене уві сні і не сказала, що у тебе все буде добре. Вірніше у вас. ”
Ігор з ніжністю погладив Катин живіт.
Пoлoги пройшли успішно, на світ з’явився міцний хлопчина, якого назвали Ванькой. Батько і мати в ньому душі не чаят. А за Галю з Машею завжди свічки в церкві ставлять. Не забувають.
