Моя знайома Віта, пам’ятає ще в дитинстві, хотіла бути однією у сім’ї. А її батьки дуже хотіли ще одну дитину. Тож коли появилася молодша сестра Марта, Віта боялася що їй приділятимуть менше уваги. Тож вона завчасно вже не любила Марту.
Однак коли Віта побачила вперше свою крихітну рожевощоку сестричку то сама почала доглядати та бавитись з нею. Марта росла здоровою, однак їхня мати опісля занедужала. А коли дівчинці виповнилось майже три роки то матері не стало.
І Віті прийшлося вмить подорослішати та повністю доглядати за молодшою сестрою. Батько постійно працював, а ще почав заглядати в чарку.
Тож поки подружки після школи гуляли, а на вихідні ходили на дискотеки, Віта змушена була сидіти вдома, готувати їжу, прибирати та дивитися за Мартою. Попри все дівчина добре навчалась та вступила до інституту. Та навіть після цього вона не переставала турбуватися про сестру.
В інституті віти познайомилася з хорошим хлопцем, вже навіть була запланована дата весілля. Однак раптом не стало і батька.
Мати цього хлопця, дізнавшись про те що, у Віти немає батьків а на ній залишилась молодша сестра, то дала зрозуміти, що на всіх місця не вистачить у її квартирі.
Вона запропонувала віддати Марту у дитячий будинок, і провідувати її на вихідних. Віта почувши це, навіть не вагалась та розірвала стосунки з хлопцем.
Тож двоє сестер залишилися самі у хаті батьків. Віта намагалася замінити Марті і маму, і тата, догоджала їй у всьому. Собі не купляла майже нічого, а все Мартусі. Та дівчинка росла і не цінувала все що робили для неї старша сестра. Вона привикла, до того, що щоб не схотіла то Віта їй купляла, а тепер коли та стала відмовляти то ображала її словами.
Віта працювала на роботі та підробляла ще в магазині, де і познайомилася з Антоном. Стосунки між нею та новим знайомим швидко розвивались. Єдине що тільки, Антон не поладнав добре з Мартою. Він вважав, що Віта розбалувала молодшу сестру, і та у свої 21, експлуатувала та потурала нею наче хатньою робітницею.
Декілька місяців Віта жила між ними, намагалася їх якось примирити, та не вийшло. Антон зробив їй пропозицію та запропонував піти жити до нього.
Віта вагалася, одного разу вона вже відмовилась від стосунків заради сестри, та цього разу вирішила піти за Антоном, так як і справді відчувала, що кохає його.
Почувши про це Марта влаштувала сварку Віті. Вона думала що після цього сестра знову залишиться, однак та пішла.
Віта думала, що сестра довго не буде ображатися, одна та не з’явилася на весільну церемонію і після не давалася чути.
Від спільних знайомих старша сестра дізналася, що вона зв’язалася з якимось незрозумілим хлопцем і він її потягнув до іншого міста. Минув час, але Віта не переставала думати та переживати за молодшу сестру Марту. І їй пощастило, бо Марта одного дня подзвонила сама.
Віта на той час вже знаходилася при надії. Вона була дуже рада почути молодшу сестру та хотіла з нею поділитися своєю радістю.
Але те що відповіла Марта, Віта аж ніяк не могла очікувати. Замість того, щоб порадіти за старшу сестру та привітати її, вона знову звинуватила її у всіх своїх проблем а наостанок ще й сказала, що вона вже застара мати дітей.
Після цього вона кинула слухавку. У Віти з очей потекли сльози.
Вона ще довго не могла прийти до тями, не вірила, у ті слова, що сказала її молодша сестра, яку вона виростила, виучила та старалась для неї, незважаючи, навіть на те, що це шкодило її особистому життю.
Автор: Галина Червона. Передрук заборонений.
