Володимир ріс добрим і відповідальним хлопцем, але ця постійна опіка матері почала його дратувати, особливо коли він подорослішав.
Володимир ріс у люблячій сім’ї, де мати була його найближчою людиною. Вона виховувала сина одна, бо чоловіка не стало, коли Володимирові було лише три роки. Мати повністю присвятила своє життя єдиній дитині. Вона пильнувала кожен його крок та намагалася забезпечити його всім, чим могла. Володимир виріс добрим і відповідальним хлопцем, але ця постійна опіка матері почала його дратувати, особливо коли він подорослішав.
В університеті Володимир зустрів Марту — прекрасну дівчину, яка відразу підкорила його серце. Вони провели разом декілька років й вирішили одружитися, але мати хлопця була проти.
— Володю, я не впевнена, що Марта — це та жінка, яка тобі потрібна. – Говорила мати щоразу, коли син намагався заговорити про шлюб. – Ти маєш знайти когось, хто буде дбати про тебе, як я.
Володимир намагався пояснити матері, що кохає Марту, але та не здавалася. Вона почала втручатися у їхні стосунки, підбурювати сина проти нареченої, стверджувала, що дівчина хоче скористатися ним і що він заслуговує на краще. Мати робила все, щоб син не одружився.
Зрештою, напруга між Володимиром й Мартою зросла настільки, що вони розійшлися.
Галина знову опинилася на першому місці у житті свого сина, і, здавалось, була задоволена цим.
Роки йшли, а Володимир так і не створив сім’ї. Жінок було багато, але до серйозних стосунків так і не доходило. Мати несподівано пішла з життя. Ця втрата стала для Володимира ударом. Він залишився самотнім, без підтримки й без сім’ї. Але усе могло бути інакше, якби він мав можливість жити по-своєму.