Вона легко зваблювала чоловіків — одружених і неодружених. Врешті заманила в свої тенета молодого хлопця, котрий твердо вирішив поєднати з нею свою долю. Та коли друзі сказали йому, що з такими, як Марина, не одружуються, а лише проводять час, він повів до вінця порядну дівчину.

В селі говорили, що приїхала з інших країв нова медсестра. Така вона вже красива, що слів нема, а потім виявилось, що і дуже розумна.

Невдовзі в медсестри Марини з’явилися подруги з числа вчительок і медпрацівників. Уже вона мала з ким ходити до клубу в кіно, на танці. Там сподобав приїжджу красуню гарний, розумний, але хворий Іван. Незадовго вони побралися. Бог поблагословив подружжя синочком, який ріс дуже здібним хлопцем і, певно, досягнув би значних успіхів у житті, якби не змарнував його.

…Марині швидко набридло обмежуватися роботою і доглядом хворого чоловіка. А він мав туберкульоз, що в ті часи вважався невиліковною недугою. Із часом жінка почала пізно повертатися з медпункту, вечорами кудись зникала, у вихідні теж часто пропадала з дому. Іван довідався, що його Марина зустрічається з одруженим чоловіком, жінка якого теж дуже переживає через це.

Іван спробував поговорити з Мариною, та марно. Вона продовжувала кататися з коханцем на мотоциклі. То в лісі їх бачили, то коло річки. Переживання далися Іванові взнаки, хвороба прогресувала. Щодень чоловікові ставало гірше, й недуга перемогла — він залишив цей світ.

Після смeрті чоловіка життя Марини перетворилося на суцільне гульбище. Вона легко зваблювала чоловіків — одружених і неодружених. Врешті заманила в свої тенета молодого хлопця, котрий твердо вирішив поєднати з нею свою долю. Та коли друзі сказали йому, що з такими, як Марина, не одружуються, а лише проводять час, він повів до вінця порядну дівчину.

Читайте також: Анекдот дня: Єврейська Червона шапочка йде до бабусі

Та згодом у медсестри знайшовся інший жених. Розписався з нею, залишивши дружину і двох дітей. Марина народила йому ще хлопчика й дівчинку. Проте друзі насміхалися над чоловіком і його вибором. Після нетривалих роздумів він почав знущатися над дружиною. Доходило до того, що заганяв її та матір під стіл і змушував їх гавкати. Що тільки не вигадував і нарешті залишив. Повернувся до першої дружини, перепросив її і в парі вони прожили до кінця життя.

А до Марини далі ходили чоловіки різного віку. Їхні дружини проклинали розпусницю, проте вона не звертала на це уваги. І Божа кара не забарилася. Син від першого шлюбу, котрий був найкращим учнем у школі, спився, захворів і покинув світ в юному віці. Двоє дітей від чоловіка-деспота виїхали на батьківщину матері. Другий син теж рано пішов з життя, а донька вийшла заміж, народила дітей.

Із часом до Марининої гулянки додалася ще й пиятика. Де й поділися краса, привабливість жінки. Марина стала неохайною, ходила нечесаною, в брудному одязі. Часто лягала спочити під тином, під деревом або й просто в калюжі. Її двічі звільняли з роботи. Мусила йти працювати на ферму, бо треба було за щось жити.

І тільки вкінці життя Марина усвідомила, що вона нікому не потрібна. Кілька разів намагалася покінчити із життям — люди рятували. Пішла з життя самотньою, в злиднях, залишивши після себе важкі спогади. Бо ж такою красивою і розумною була, а перетворила себе на нікчему.

Автор – Тетяна КРУНЬ.